18. Жердівські статті

— проект нової міждержавної угоди, запропонованої представниками козацької старшини Московському 
царству в жовтні 1659 р., після проголошення гетьманом Юрія Хмельницького,що передбачав фактично повну незалежність Гетьман-
щини і зведення до мінімуму її залежності від Москви.
Основні положення
- Спадковість привілеїв і вольностей, наданих московським урядом Б. Хмельницькому у 1654 р.
- Заборона розміщувати московських воєвод в інших українських містах крім Києва
- Заборона гетьману звертатися з листами від імені Війська Запорозького без відома всієї старшини, власноручного гетьманського 
підпису і печатки. (Метою цього положення був захист гетьманської влади від звинувачень у «зраді» з боку бунтівників і авантю-
ристів)
- Гетьману мають підкорятися усі полки з обох боків Дніпра
- Право Війська Запорозького обирати гетьманом того, хто йому подобається, без будь-якого стороннього втручання і тиску. Новообра-
ний гетьман сам направляє послів до царя по затвердження
- Проголошення верховенства влади полковників в усіх українських містах
- Право гетьмана без будь-яких обмежень приймати іноземних послів
- Усе населення Війська Запорозького відтепер і назавжди перебуває у підпорядкуванні гетьмана й підлягає його суду
- Будь-які угоди із сусідніми Війську Запорозькому державами, і особливо Польщею, Швецією і Кримським ханством, повинні 
укладатися в присутності комісара від Війська, який повинен мати право голосу й участі в переговорах
- Підтверджувалися усі «права и вольности и наданя», отримані усіма верствами, духовними і світськими з часів руських князів і 
польських королів
- Запровадження загальної амністії без будь-яких обмежень
- Підлеглість київського митрополита з усіма його церквами, монастирями і духовенством Константинопольському патріарху
- Київський митрополит мав обиратися духовенством і козацькою старшиною
- Вільне існування шкіл з будь-якою мовою навчання і заснування монастирів на обох берегах Дніпра
1. Причини Національно-визвольної війни. Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:
1.1. Причини політичного характеру. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного 
лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за «Ординацією 1638 p.», яку польський сейм ухвалив в січні 1639 р. Згідно з «Ординацією» реєстр зменшувався на 6 тис. і включав козаків, які не брали участь у повстаннях. При цьому ліквідува-
лося виборність козацької старшини, козацьке судочинство. Замість гетьмана призначався польський комісар. На посади полковників 
та осавулів призначалася представники польської або полонізованої шляхти. Селянам і міщанам заборонялося вступати до козаків. 
Козаки мали право оселятися тільки в прикордонних містах.
1.2. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в орга-
нах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з 
боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови 
та культури; запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчаль-
них закладах; стрімко зростав наступ католицизму й уніатства на права та свободи Української православної церкви: здійснювалася 
конфіскація її церковного майна і земель; впроваджувався обов'язковий податок для населення на утримання католицької й уніатської 
церков.
1.3. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів зара-
дивиробництва і продажу на європейських ринках поташу); зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; 
збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та 
магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отри-
мати максимальний прибуток; більшість міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і 
торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями 
військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цеха-
ми суворо переслідувалося. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення 
суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, 
і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.