Однією з найзначніших подій в українській історії була перша за всю Хмельниччину перемога козаць-
кого війська над польською армією на Жовтих Водах 16 травня 1648 року. А через 10 днів козаки розбили польське військо біля Кор-
суня.
Наприкінці квітня 1648 року 11 тисяч запорожців на чолі з Богданом Хмельницьким та їхній союзник – шеститисячна татарська кінно-
та Тугай-бея, – вийшли із Січі. Назустріч їм рушила шеститисячна польська армія під командуванням двадцятирічного Стефана Пото-
цького, поділена на 2 частини. Одна з них просувалася суходолом, інша – 4 реєстрові козацькі полки на королівській службі, – на бай-
даках спускалася по Дніпру. 29 квітня у верхів’ях річки Жовті Води Потоцький зіткнувся з противником і став табором. Хмельницький
залишив частину війська тримати облогу табору, а з іншою вирушив до Дніпра назустріч реєстровим полкам. Після переговорів з
гетьманом реєстрові козаки приєдналися до повстанців і разом рушили на Жовті Води. 12 травня Хмельницький влаштував біля поль-
ського табору парад свого війська, і наступного дня решта реєстровців зі складу армії Потоцького перейшла на бік повстанців.
Потоцький почав переговори про капітуляцію, однак вони виявилися безрезультатними, і 14 травня Хмельницький наказав штурмува-
ти табір. Поляки спробували прорватися з оточення, проте в ніч на 16 травня були розгромлені в урочищі Княжі Байраки у верхів’ях
річки Кам’янки. Сам Потоцький отримав смертельне поранення. Після битви переможці рушили на Корсунь і там на лівому березі Росі
оточили табір іншого польського війська під командуванням батька Стефана Потоцького Миколая. Гетьман дізнався про намір Пото-
цького відступити на Богуслав і вислав до балки Горіхова Діброва козаків на чолі з Максимом Кривоносом, які перекопали ровами
шлях і, загативши річку, затопили яр водою. На світанку 26 травня польське військо під прикриттям рухомого табору з возів почало
відступ. Козаки і татари пропустили його і на відстані супроводжували до Горіхової Діброви, а там відкрили вогонь, заганяючи супро-
тивника до пастки Кривоноса. За кілька годин польська армія була розбита, а поранений Миколай Потоцький потрапив у козацький
полон. помер від гангрени 19 травня. Врятувався тільки один жовнір, який переодягнувшись в селянина, подав знак батьку
М.Потоцькому про загибель сина.Битва мала велике політичне і воєнне значення. Перша перемога породила надії українського народу
до виходу з-під польського ярма. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з
татарської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами