.Першим абзацом можна задвинути про походження слова «козак»,
перші згадки козаків і все таке.Тепер трішки історіографії.Д. Яворницький називав важливим джерелом формування козацтва уходни-
ків, які жили в небезпечній зоні, тому мали бути завжди готовими до нападу. Ці уходники формували громади вільних людей на чолі
з отаманом, котрі йшли в степи за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми, іншою здобиччю.Перший український дослідник історії
козацтва проф. В. Антонович вважає, що "козаки — місцевий стан без усякої ініціативи державної влади". А американський історик
проф. О. Пріцак вважає,що в II половині XV ст., після завоювання Криму і повної ісламізації татар, відомі нам з генуезьких колоній
"козаки" подалися на північ і сформували біля Дніпровських порогів січовий осередок, щоб продовжити перервану боротьбу хреста
проти півмісяця.(бачив як хрестоносців і лицарів)Їх ряди постійно поповнювали втікачі, які з різних причин (порятунок від закріпа-
чення, втеча від суду – основні) залишали території, контрольовані польською та литовською владою і йшли в «дике поле». Сучасник-
хроніст Грондський (XVII ст.), автор твору про Україну, так описував це явище: "Ті з руського (українського) народу, котрі... не хотіли
терпіти ярмо і владу місцевих панів, ішли в далекі краї, на той час ще не заіюднені. і привласнювали собі право на свободу, засновува-
ли нові колонії, і, щоб відрізнятись від підданих, що належали руським (українським) панам, стали називатися кошками"Окремо варто
згадати розбитих повстанців, починаючи з повстання Мухи(1490 р.) переслідувані законом => не мають іншого виходу як втек-
ти.Побужжя, Запоріжжя і Середнє Подніпров’я погано освоєні => тут менший тиск магнатів, католиків і поляків взагалі =>сюди тіка-
ють з освоєних Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини, де відбувається процес активного закріпачення.Інше джерело
людей – загони дрібної шляхти(в т.ч. панцирного боярства), які несли прикордонну службу в Речі Посполитій, та іноді здійснювали
напади на татарські улуси у відповідь на їх атаки і просто для наживи. Ця військово – службова верства (це важливо!) теж іноді йшла
в степи на довгий час.Також варто згадати неосілих/міських козаків, які влітку йшли в степ на промисли і в походи, а зиму пережи-
вали в фортецях і містах. Таким чином, міграція на Пд. була основою творення козацтва.