Швидке збільшення кількості рабів у всій Італії призвело до їхньої тотальної ненависті. + селянські господарства занепали через падіння цін на хліб + власники переїжджали до міста, що негативно позначилося на політичній нестабільності держави, її боєздатності. Всі ці події різко позначилися на цивітас – колись досить стабільне і гнучке утворення поступово втрачало своє значення як одиниця римського суспільства + змішання патриціїв та плебеїв сприяло їхній консолідації, зникали протиріччя + посилювалася конфронтація із рабами.
Шляхи подолання: спроба обмежити сенатом можливості утримання рабів, обмежено доступ в нобілітет, але – мода на розкіш, життя за рахунок провінцій, що, безумовно, підривало стабільність давної системи римського суспільства.
