У процесі боротьби народу зі знаттю виявилося, що їх сили приблизно рівні. Було вирішено обрати посередника айсимнета, і доручити йому управління полісом та видання нових законів. З цією метою, а також для завоювання острова Саламін в 594 р. архонтом був обраний Солон.Реформи можна поділити на економічні та політичні. Головна економічна реформа Солона називалася сейсахтеєю (складання тягар), тобто прибирання боргових каменів із заставлених земельних ділянок бідняків. Беручи позику під заставу бідняки часто потрапляли в боргове рабство. Солон скасував борги селян, повернув їх заставлені ділянки, та відмінив боргове рабство. Розпочася навіть розшук проданих за межі держави. Практичним значенням реформи було збільшення кількості середніх землевласників, яки стали соціальною опорою Афін. Були проведені зміни в монетній системі. Солон видав закон про свободу заповітів, який затверджував приватну власність на землю та дозволяв робити родові володіння. Солон заборонив вивіз хліба з Аттики та заохочував вивіз оливкової олії. Заохочування вирощування маслин, винограду, провів заходи щодо врегулювання водопостачання на території Аттики. Економічні реформи сприяли перетворенню Аттики з країни хліборобства в країну , де головне місце займали високоінтенсивні садово-городні культури зі значною часткою товарної продукції. З метою заохочення і розвитку ремісничного виробництва Солон ввів закон , за яким син міг відмовити в допомозі пристарілому батьку, якщо той не навчив його ремеслу. Була проведена уніфікація одиниць мір та ваги. Ліквідовувалися місцеві та родові міри. З метою полегшення зовнішньої торгівлі стара егінська система була замінена на поширену евбейську грошову систему. Це також призвело і до зменшення майнового цензу, так як евбейський талант був легшим за егінський. Коло афінського громадянства розширилось за рахунок малоїмущих осіб. З метою збільшення політичної ваги ремісників Солон поповнив їх метеками(іноземцями), які отримали громадянські права. Логічним завершенням перетворень Солона стали його соціально-політичні реформи, найважливіша - тимократія (тиме - майновий ценз). Пануюче становище евпатридів забезпечувалося геннекратією - зайняття посад завдяки привілею народження. Солон встановив привілей майнової та громадської служби - тимократію.Населення було поділено на 4 класи ( в основі прибуток з земельної ділянки). 1 розряд (пятисотмірники)- ті хто отримували прибуток 500 медимнів( 1 медимн-50 л) Вони утримували 48 державних військових кораблів). 1 розряд (трьохсотмірники) - 300 медимнів, вони повинні були служити в кінноті. 3 розряд (зевгіти)- прибуток 200 медимнів , вони служили в піхоті (гопліти). Всі інші громадяни зараховувалися до 4 розряду - фетів, вони служили у легкоозброєнній піхоті. Представники перших 3 розрядів могли займати вищі державні посади, а фети мали можливість брати участь у народних зборах.Таким чином поділ за майновим цензом вплинув і на підвищення обороноздатності полісу. Вищим джерелом влади, сувереном права, за реформами Солона визнавався народ,а політичним органом народні збори(еклесія)-в яких брали участь усі дорослі громадяни. Була створена нова демократична рада - буле, яка складалася з 400 представників, обраних з родових філ, з кожної з 4-х філ по 100 представників. Вона була дорадчим органом, що готував рішення на народні збори. Був введен новий судовий орган - суд присяжних - геліеї. Судді обиралися по філах з усіх 4 разрядів. Їх функції були обмежені розглядом цивільних та кримінальних справ, доглядом за діяльністю посадових осіб. Для керівництва фінансами поліса було запроваджено посади скарбників. Помер Солон в 559 р. Але закони не припинили політичної боротьби. Їх значення в тому, що вони відкрили шлях для формування державного устрою Афін, як поліса і заклали основи демократії.Хоч боротьба демосу і знаті продовжувалася і після реформ, але набула нової якості.
