пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

21.Боротьба демосу зі знаттю. Кілонова смута і закони Драконта.

криза патріархального общинного устрою в Аттиці проявилася у зростанні майнового розшарування і в змінах менталітету суспільства; у зміцненні приватновласницьких відносин і вивільненні особистості з-під гніту (але й з-під опіки!) общинно-родової організації; у зростанні індивідуалізму і послабленні дії родових зв’язків та інститутів. “Кілонова смута” стала поштовхом для активізації пошуків шляхів подолання кризи, а невіра змовників у дійовість клятви — ще одним свідченням глибини кризи традиційного общинного укладу, несформованості поліса: у ранньоархаїчному суспільстві, в якому виникає ритуал клятви, вона мала б бути дійовим гарантом дотримання умов заключених угод і виступати важливим засобом регулювання міжособистісних взаємин. Попри всю курйозність смути, вона показала внутрішню нестабільність афінської общини, засвідчила посилення аристократичного агону, його зорієнотованість на здобуття одноосібної влади в народжуваному полісі. Нестабільність афінської общини призвела до ослаблення її військового потенціалу, здатності протистояти зовнішньому ворогові, і, — як результат, — до втрати ряду зовнішньополітичних позицій. Загострення відчуття постійної загрози з боку зовнішніх ворогів — це, і багато інших обставин, призвело до активізації пошуків способів подолання кризи, прискорення темпів внутрішньої консолідації, самоусвідомлення, самоідентифікації афінян. Поляризація різних соціо-професійних груп в умовах ще не втраченого почуття та реального статусу свободи сприяла кращому усвідомленню кожною з них власних потреб і інтересів. Неможливість ліквідації цих соціо-професійних груп визначила напрямок консолідації — через поєднання інтересів соціально-професійних груп і окремих особистостей у межах одного організму, однієї общини громадян, поліса; через суспільно-політичний компроміс, умови якого визначалися в громадянській боротьбі. Суспільно-політична, громадянська боротьба, попри весь її драматизм, вже сама по собі була явищем самоцінним і унікальним у світовій історії. Вона переносила центр ваги життя з питань матеріальних “в сферу громадянських і політичних ідей і вперше за життя людства розкрила перед ним новий світ громадянського життя у властивім значенні цього слова”. Агон, змагання афінських аристократичних родів, в яке поступово втягувалася й маса простого народу, стало, очевидно, першим проявом такої суспільно-політичної боротьби, а можливо — і її підгрунтям. У цьому агоні перемогу отримує той, хто гостріше відчує політичний момент, хто точніше сформулює актуальні питання і запропонує ефективні способи їх розв’язання. Найактуальнішим з цих питань стало питання подолання наслідків кризи патріархального общинного устрою, які загрожували: демосу — втратою економічної, політичної та особистої свободи, знаті — можливістю тиранії, соціальними вибухами та моральним осудом, а всій общині — внутрішніми усобицями та втратою здатності захиститися від зовнішніх ворогів. Раціональне осмислення наслідків кризи спонукало її головного винуватця, аристократію, зробити крок назустріч демосу, здійснити спробу досягнення суспільно-політичного компромісу, реалізованого у формі першопочаткової законодавчої реформи.“Закони Драконта” робиться висовок, що кодифікація законів була примітним кроком у розвитку Афін. Делегування “права на кров” общині, — захист общиною приватної власності і самих власників (тобто однієї частини суспільства від іншої), — позначало не тільки успіхи в подоланні пережитків патріархального укладу — це було й певним кроком до набуття афінською общиною нових ознак державності, до перетворення її на общину-державу, общину громадян, громадянську общину, поліс.Разом з тим, запис діючого права створював можливість для його критики, а отже — і розвитку: у боротьбі в тому числі й за подальший розвиток законодавства, з критики записуваних норм і виростає остаточно афінська громадянська община, афінський поліс.

 

 


26.06.2014; 23:20
хиты: 208
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь