Результатом успіхів господарювання,поліпшення умов житті призвели до збільшення населення Афін(збільшення джерел питної води,ремесло робова знать. Афіни стали протомістом,а не родовим селищем – призвело до об*єднання навколо нього общин Аттики – винойкізм Тесея. Процес об*єднання Аттики спостерігався двічі:спочатку ще до занепаду мінойсько –ахейської цивілізації,коли й могла розгортатись діяльність Тесея і вдруге – в післяміграційну добу(8 ст.),хоче Елевсін – центр несінойкованої Греції залишався незалежним від Афін аж до (7 ст). Заключним етапом стало приєднання дванадцятиграддя Кекропа і приєднання Елевсіну та утвердження Афін як центру усієї Аттики. Ятесей ходив по общинах-демах з закликом приєднатись.
Бідняки погоджувались,багатим дава гарантії ліквідувати владу ,не підкорятись владі басилевса.Становлення аф.поліса як такого.Ідеалогічним обгрунтуванням об*єднання була релігія,змішували місцеві культи.(започатковано Афінеї,Ясінойкії та Панафінеї(оформити єдність співобщинників та утвердити владу Афін. За Плутархом стався розподіл на соц-групи:евпатридів(«нащадки благородних батьків»,геоморів(землевласників),деміургів(ремісників),агройків(господарство). Утворення навкрарій – військово-територіальних округів(крок до територіального поділу,а н еродового).
Реформа влади:ліквідація булевтереїв та прітанеїв,де засідали місцеві органи влади,їх замінили органи влади,що розташовувались в Афінах).. Проте компромісу не було досягнуто,реальна влада в руках аристократії,війна – справа краще озброєних,піднесення аристократії – обмеження влади чотирьох філобасілевсів.
