Грецька історія розгорталася в основному у трьох регіонах: Материковій, або Балканській Греції, на островах Егейського моря і західному узбережжі Малої Азії.Перше проникнення греків в Елладу пов’язане з переселенням приблизно в кінці ІІІ – на початку ІІ тис. до н.е. племен, які поступово проникали до Пелопоннесу. Ми не знаємо справжньої назви цього народу, який у давнину іноді називали пеласгами. Зараз їх прийнято називати ахейцями (агейцями) – за найменням території, на берегах і островах яких вони проживали. Другою великою хвилею переселення грецьких племен був рух дорійців, які відтіснили ахейців і захопили значну частину Пелопоннесу, ряд островів Егейського моря і Крит на рубежі ІІ – І тис. до н.е.Самі терміни “Греція” і “греки” з’явилися досить пізно і не в Стародавній Греції, а в Римі. Самі ж греки спочатку називали себе данайцями і ахейцями, а пізніше еллінами, а свою країну Елладою. Загальна назва “елліни” для всіх грецьких племен з’явилася не раніше VIII-VII ст. до н.е. До цього кожне плем’я мало власну назву. Всю стародавньогрецьку історію прийнято поділяти на 5 великих етапів:
1. Егейський, або крито-мікенський (III тис. - XII ст. до н.е.) - утворення ранньодержавних утворень на о.Крит та в Ахейській Греції.2. Передполісний, або гомерівський (XI - ІХ ст. до н.е.) - панування родоплемінних відносин у Греції.3. Архаїчний (VIII - VI ст. до н.е.) - формування державних об'єднань у формі полісів.4. Класичний (V - перша половина IV ст. до н. е.) - розквіт стародавньогрецького суспільства, полісного устрою, грецької культури.5. Елліністичний (друга половина IV ст. - 30-ті рр. І ст. до н.е.) - утворення нових елліністичних суспільств на основі взаємодії та поєднання грецьких і східних начал.
