пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

88. Давні цивілізації Мезоамериканського регіону.

Майя – У VII-IX ст.. міста-держави майя були підкорені майя мовними толь теками та їх союзниками. Вони десь у 1185 р. створили державу зі столицею у м. Чічен-Іца. З сер.   XIII ст.. в Юкатані домінувало м. Майяпан. У 1441 р. м. Майяпан упало під ударами об’єднаних військ повсталих міст. Єдиний Юкатан розпався на незалежні держави, що вели між собою постійні війни. З міст-держав майя у XV ст.. найбільш відомими були: Шуні, Сотута, Іцмаль. На півдні Юкатану та в гірських районах Гватемали культура майя розвивалася самостійно. Гірські райони Гватемали були підкорені іспанцями.

Ацтеки - В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони  заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во.

 

{89. Майя: етнічна історія, господарство, культура, наука, соціальна організація.}

Тропічні ліси Мексики, Гватемали і прилеглі області Белизу, Зх.Гондурасу і Зх.Сальвадору. етноси: лакандони, чали, чонтали, чорти, чухи, цельтали, цокали, тотіки, хокальтеки, кіче, успантеки та ін. бл.3 млн. Мови належать до мовної групи пенуті і поділяються на дві групи – майя і кіче. Предки прийшли с пн у 4-3тис до н.е. на Юкатан і Гватемалу.  Вже у 2 тис до н.е. в районі Варакруз і Табаско майя створили 1 цивілізацію Америки. Га поч. 1тис н.е. на основі підсічно-вогневого землероб почала формуватися цивілізація давніх міст-держав майя. У 7-9 підкорені толь теками, імами і тутульшивами, вони десь у 1185 створили державу зі сталицею у місті Чічен-Іца. сер 13ст в Юкатані домінувало місто Майяпян, 1441 – Майяпян упало під ударами об’єднаних міст, Юкатан розпався на воргуючі незалежні держави. 1524-1528 – гірські райони Гватемали, 1528-1546 – Юкатан, підкорили іспанці. Рік на 2 сезони – сухий(листопад-травень), дощовий(червень-жовтень). кілька десятків сортів кукурудзи, томати, батат, квасоля, гарбузи, какао, тютюн, кактуси тощо. Тваринництво-слабо, розводили індиків і собак, яких вживали, важлива роль бжолярства. Полювання і рибальство – колективне. Основні знаряддя – лук стріли, спис, дротики. Соц. ор-я. Жили селами, чиї жителі складали сільську общину, що зберігали чимало пережитків родового ладу; земля належала общині; виділялись вже заможні і багаті. Община виконувала багато повинностей. Значний прошарок – раби; джерело – війни, злодії, боржники – найважча праця. Правлячи прошарок знать і жерці. Сімя перехідна від парної до моногамної. Місто-держав очолював халач вінік(велика люди). Р: в пантеоні особлива роль бога неба Іцамна і його дружи – богиня врожаю – Іш Чель. На початку нашої ери винайшли ієрогліфічне письмо перші написи дат 4 ст. Календар – 18 місяців по 20 днів+5 додаткових. Серед літературних надбань, збірник текстів – „Чілам Балам”. Театр, з професійними акторами в масках; Кам’яна архітектура, скульптура – фреска; ювелірне ремесло, художнє ткацтво, різьба по дереву.

 

{90.Ацтеки: етнічна історія, господарство, культура, наука, соціальна організація.} Самоназва масеуалі – мисливці на оленя. Американська підраса вел м/р. Розмовляють кількома діалектами мови насталь ацтеко-таноанської мовної групи. Нині ⅔ з 1,1 млн ацтеків розмовляють іспанською. В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони  заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во. Палично-мотичне землероб; штучне зрошення, різні види добрив, на озерах плавучі сади; розводили собак, індиків, гусей і качок. Чудові мисливці і рибалки, використовували лук стріли, дротики і пастки. Ремесло: тканини в основі яких затикали пір’я, дерев’яні вироби, обробка каміння, ювелірні вироби. Різні племена на різному етапі соц розвитку, на початок ісп експансії склалося державне утворення. В 16 ст існували лише зовнішні ознаки колишнього поділу на роди і фратрії. Сімейні общини в містах, у селах – сусідські. Починає складатися п/в на землю, чому сприяли грабіжницькі війни, торгівлі і поширення рабства; рабі не лише полонені, але й зрадники, грабіжники, боржники. Покорялись богам землеробства і стихій природи, головний бог-бог війни(Тескатліпок). Лікарі-лікують хвороби серця, знали ієрогліфічне письмо, яким записували істор., педагогічні трактати, священні календарі і гімни.

 

  { 91.Етнічна історія Мезоамерики періоду іспанської колонізації.}

Острови Карибського басейну було відкрито Колумбом під час його 4 експедицій 1492-1504. Корінне населення островів майже повністю було винищине, залишки їх вимерли від занесиних європейцями хвороб та від роботи на плантаціях. Уже в 1502 році іспанці завезли на острови перші партії негрів. 1511-1512 році іспанці захопили Кубу. До вторгнення Іспанців на Юкатан тут існувало декілька потужних міст держав Майя та імперія Ацтеків, на чолі якої стояв Монтесума ІІ.В 1519-1521 рр. держава ацтеків упала під ударами іспанців. В 1523-1524 рр.  було завойовано південь Мексики. Гірські регіони Гватемали, Нікарагуа, Гондурасу були завойовані в 1524-1528 рр. 1527-1546 – було повністю завойовано п-ов Юкатан, а в 1598 пн. Мексики.Завойовані у 1519-1524 рр. землі було об’єднано в провінцію Нова Іспанія. На місці зруйнованого Тенотічлану було засновано місто Мехіко, Кортес був призначений першим губернатором Нової Іспанії.

 

{92.Сучасні народи Мексики, Гватемали, Західного Гондурасу: матеріальна і духовна культура.}

Мексиканці-займаються переважно с\г у тому числі плужним землеробством, кукурудза, рис, сорго, пшениця, каву. В скотарстві ВРХ, овець, коней, кіз. Основа соціальної організації сільська община, в традиційному житлі поєднання іспанських і африканських традицій, селянська хата однокамерна глинобитна споруда без вікон з глиняною долівкою. В одязі переплітаються європейські й африканські традиції. Чоловіки одягають сорочки і штани, на плечі накидають орнаментоване серапе, на голову сомбреро. Жінки одягають блузку, спідницю, на плечі накидають шаль. По своєму сприймають католицизм, головну роль відіграють мексиканські святі, зокрема Гваделупська Божа Матір. Кожна община має свого святого, у день місцевого святого влаштовують своє свято фієсту. Гватемальці-іспано-індіанські метиси(ладіно), які проживають у містах, розмовляють гватемальською говіркою іспанської мови, сповідують католицизм, одягаються по європейські, вважають себе нащадками іспанців. Нини в Гватемалі проживає 12.3 млн,50%-іспаномовні індіанці і ладно. Гондурасі-іспано-індіанські метиси, воно становлять 90% населення країни, яке налічує 7.8 млн. Етнорасове формування відбулось на протязі ХІХ ст. Визначальним у цьому процесі було масове переселення ладіно з Гватемали, саме ці переселенці склали ядро нинішніх гондурасців.

 

{93.Народи Карибського регіону. Поняття креоли.}

Кубинці. На момент відкриття іспанцями Куби,на острові-200 тис. індіанців аравакської етнічн гр. (сибони,    таїної).Мотично-паличне землероб. Нині кубинці-іспаномовний етнос, в антропол віднош неоднорідні,60% кубинців-мулати й негри. У культурі-переплились іспан традиц з африкан. Гаїтянці. Французи захопили зах част о-ву Гаїті в 1697р. Великі плантаційні госп-ва,на яких вирощув каву,індигу,цукрову тростину,бавовник. зараз 8,7млн. чол.90%-негри,решта мулати.Розмовл креольською мовою. Осн заняття-с/г. Села з невеликою площею. досі захоплюються і сповідують культ Вуду. Домініканці. Нащадки негрів-рабів, які змішались з французами і англійц.Числен-8,7млн чол.68% місцевого насел-мулати.18%-негри,решта-білі.Розмовл діалектами англ. мови. Майже всі креоли мають домішки негритянської крові. Пуєрто-ріканці. Іспанці застали тут індіанські племена таїноїв(в ХVст.),які в ХVIIIст. перестали існувати як самост етнічна спільнота змішавшись з іспан та неграми.Нині-3,8млн. чоловік.70%-мулатів та негрів,25%-метисів,які розмовл місцевим варіант іспанської мови. Переплил християн, африк, індіанські вірування. Ямайці. Основа етносу-нащадки невільн з Африки. Нині-78% Ямайці-негри,18%-мулати. Загальна чисельн-2,6 млн чол.За релігійною належністю-28% Ямайці – англікани, 26%-бабтисти, 9%-методисти. Розмовл. варіантом англ. мови. Народна творч пов’язана з фольклором Зах. Африки. Барбадосці  92%-негри,4%-мулати і 4%-англійці. Загальна чисел-270 тис. чол. Сповідують протестантизм та католицизм. Госп-во – вирощ цукрової тростини та її переробка. У.н.т-зберігає елементи африканського фольклору. Трінідаді.1,3млн. чол. Склад. з трінідадців-креолів-60%,та трінідадців-індопакистанців. Християн, католицизм та протестантизм - креоли. Тринідаді - індопакистанці-2/3-індуїзм, 1/3-мусульманство. Багамці. Основа етносу- негри-раби. Чисел. населення-314тис чол.85% Багамів-негри і мулати. Англ. мова. Англікани і католики. У культури дуже сильні впливи сучасної американської культури.

 

{94. Класифікація народів Південної Америки.}

Анди, долина р. Амазонки, Патагонія, о-ви Вогнена земля. Країни: Чілі, Перу, Еквадор, Колумбія, Болівія, Бразилія, Венесуела, Парагвай, Гайяна, Сурінамо, Аргентина, Уругвай. Народи: чілійцы, перу кечуа, колумбійці, еквадорці, болівійці. Інд. етноси: чибча, кечуа, араукани, таламанка – американська підраса Монголоїдної раси, метиси. Мови: іспанська, кечуа, мапуче МС індіанців Америки. Релігія – католики, традиційні вірування. Народи: бразильці, венесуельці, парагвайці, гуарані. Антроп. – метиси, мулати. Мови: португальська, гуарані. Релігія – католики. Народи: гайянці, суринамці. Антроп. – негроїдна раса, мулати. Мови: англ.-креол., сурінамська. Релігія – протестанти. Народи: аргентинці, уругвайці, мапуче. Антроп. – європеоїди. Мови: іспанська, мови андо-екваторіальної МС. Релігія – католики, традиц. вірування.

 

{95. Давня історія народів Південноамериканського макрорегіон. Інки , етнічна історія.}

Інки американське підраса великої монголойдної раси. Мова андо – екворитальна група індіанських мов. Союз плем. інків  остаточно сформувався 1438р. Кул. інків роз. на основі  освоєння досягнень своїх і своїх попередників і сусідів. Твореня держави поставило інків на найвищий рівень розвитку  політичного. Основа господ зрошувальне мотично таличне землеробство: картопля, кукурelpf ? гарбузи , кабачки, квасоля, перець. Перших приручили ламу і альпаку.  Розводили індиків і морських свинок. Домашні промисли розвинулись в велико спеціалізовані промисли. Основним осередком була домашня община вона користувалася землею що важалася власністю держави. Важливу роль відігравали жерці . Інки зберегли окрелі риси рдоплеміной організацій. Верховний інка вважався втіленням бога на землі . Культ сонця був центральним в рел. основі інків.

 

   {96.Народи Андського регіону Пд.Америки.}

Охоплює територію Колумбії, Еквадору, Перу, Чилі, Болівії. Виділяють декілька під областей: 1)Чіпчімуїски,основна група етносів чіпчі ( самоназва – муїски) Чіпчі: кабікарі, брібрі, гуаймі, коайкері, гуатусі. Належать до Американської підраси, монголоїдної раси, розмовляють мовами макрочіпча. Примітивне мотичне землеробство. 2)Інкська підобласть. Самоназва – кечуа. Відносяться до Американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють на мові кечуа, що належить до андо-еваторіальної групи індіанських мов. Зрошувальне, мотично-палочне землеробство. Вони приручили ламу і альпака. 3) Арауканська підобласть. Араукани відносяться до американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють діалектами арауканської мови. Розрізняють 4 групи арауканів: пікунчі, могучі, уїльїчі, пеуенчі. Підсічно-вогневе землеробство,полювання. Колумбійці, еквадорці,перуанці, чилійці,болівійці – всі вони іспано-індіансько-негритянські метиси і мулати. Розмовдляють місцевими говірками ісп. Мови. Сповідують католицизм

 

{97. Специфіка португ. колонізації. Сучасна етнічна ситуація в Бразилії.}

Перші португальці прибули до Бразилії в 1500 р., а в 1517 р. вже почали завозити рабів з Африки. У 1615 р. в країні налічувалось всього 3 тис. вроджених португальців, з яких складались панівні прошарки населення. Місцеве індіанське населення виніщували і відтісняли углиб країни. З 1600 до 1750 р. до Бразилії було завезено близько 3.3 млн. рабів. Значна расова строкатість сприяла метисації населення. В Бразилії всіх людей зі змішанними расовими ознаками називають метисами. У 1810 р. 19% населення країни мало мішані расові ознаки. В 1910 з 25 млн населення країни 25% було віднесено до білих, а 70% мали мішані расові ознаки. Нині 50% бразильців вважають себе за європейців, 20% за метисів та мулатів, а 30% за негрів та індіанців.

 

{98.Індіанські народи південної Америки.}

А) Андський регіон. 1)Чіпчімуїски,основна група етносів чіпчі ( самоназва – муїски) Чіпчі: кабікарі, брібрі, гуаймі, коайкері, гуатусі. Належать до Американської підраси, монголоїдної раси, розмовляють мовами макрочіпча. Примітивне мотичне землеробство. 2)Інкська підобласть. Самоназва – кечуа. Відносяться до Американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють на мові кечуа, що належить до андо-еваторіальної групи індіанських мов. Зрошувальне, мотично-палочне землеробство. Вони приручили ламу і альпака. 3) Арауканська підобласть. Араукани відносяться до американської підраси, монголоїдної раси. Розмовляють діалектами арауканської мови. Розрізняють 4 групи арауканів: пікунчі, могучі, уїльїчі, пеуенчі. Підсічно-вогневе землеробство,полювання. Б)Амазано-бразильська область. Аравакські етноси ( гуахіри, мачітенги, араваки, кампи)мовами андо-екваторіальної мовної групи , карибські етноси (пари, галіби, ваваї, макущі, уаяни, макирітари) мовами жепано-карибської мовної групи. Підсічно-вогневе і мотижне землеробство, що доповнювалось збиральництво, рибальством та мисливством, ляни, живуть на пн. від Оріноко (гуахибі, чірікоани, ярури) розмовляли ізольованими індіанськими мовами. В) Східнобразильський. Мови:  жепано-карибської мовної групи, андо-екваторіальної мовної групи. Ботокуди, крікати, крахи, апарієкри, рамкокамекри.  Зародкові форми землеробства. В основному жили полюванням, збиральництвом. На плато Чако живуть чаки (гоайкури, матако-матагуаї, лули-вілели, маскої, самуки) займались полюванням і збиральництвом.Г) Пд .пд.Америки. область Патагонія. Племена розмовляли мовами жепано-карибської мовної групи, андо-екваторіальної мовної групи. Тупігуарані (землероби), чаруаї, етноси хетіїв, південніше проживали пуельчі, а ще південніще техуельчі (патагонці) ( мисливці і збиральники). На архіпелазі Вогненна Земля живуть ізольовані народи, такі як они, алакалуфи, ягани.

 

 

{99. Етнічна історія народів Південної Америки в період ВГВ.}

Майя – У VII-IX ст.. міста-держави майя були підкорені майя мовними толь теками та їх союзниками. Вони десь у 1185 р. створили державу зі столицею у м. Чічен-Іца. З сер.   XIII ст.. в Юкатані домінувало м. Майяпан. У 1441 р. м. Майяпан упало під ударами об’єднаних військ повсталих міст. Єдиний Юкатан розпався на незалежні держави, що вели між собою постійні війни. З міст-держав майя у XV ст.. найбільш відомими були: Шуні, Сотута, Іцмаль. На півдні Юкатану та в гірських районах Гватемали культура майя розвивалася самостійно. Гірські райони Гватемали були підкорені іспанцями.

Ацтеки - В 13ст в долині Мехіко зявляється плем’я теночків (ацтеків). у 1325 – осіли на о.Тескоко. Тут вони  заснували поселення Теночтетлан, нині – Мехіко. у 1428 в ацтеків раньодержавне утворення. 1440 – Мотесума, підкорив всі етноси долини Мехіко, його наступники підкорили цент, пв і зх частини суч Мексики. 1503 – Монтесума ІІ. Гос-во. В 16 ст існували лише зовнішні ознаки колишнього поділу на роди і фратрії.

Мексиканці – почали складатися в результаті етнорасового та культурно-побутового змішання іспанських завойовників з ацтеками, майа, сапо теками, міштеками. У Мексиці на той період (1570) проживало лише 6,5 тис. іспанців, половина з них в Мехіко. У 1646 р. загальна чисельність іспанців налічувала 13.8 тис. чол., що посідали адміністративні посади.

Гондурасці, нікарагуанці, костаріканці, панамці.

 

{100. Іспанська та португальська колонізація в Америці.}

Перші португальці прибули до Бразилії в 1500 р., а в 1517 р. вже почали завозити рабів з Африки. У 1615 р. в країні налічувалось всього 3 тис. вроджених португальців, з яких складались панівні прошарки населення. Місцеве індіанське населення виніщували і відтісняли углиб країни. З 1600 до 1750 р. до Бразилії було завезено близько 3.3 млн. рабів.

Острови Карибського басейну було відкрито Колумбом під час його 4 експедицій 1492-1504. Корінне населення островів майже повністю було винищине, залишки їх вимерли від занесиних європейцями хвороб та від роботи на плантаціях. Уже в 1502 році іспанці завезли на острови перші партії негрів. 1511-1512 році іспанці захопили Кубу. До вторгнення Іспанців на Юкатан тут існувало декілька потужних міст держав Майя та імперія Ацтеків, на чолі якої стояв Монтесума ІІ.В 1519-1521 рр. держава ацтеків упала під ударами іспанців. В 1523-1524 рр.  було завойовано південь Мексики. Гірські регіони Гватемали, Нікарагуа, Гондурасу були завойовані в 1524-1528 рр. 1527-1546 – було повністю завойовано п-ов Юкатан, а в 1598 пн. Мексики.Завойовані у 1519-1524 рр. землі було об’єднано в провінцію Нова Іспанія. На місці зруйнованого Тенотічлану було засновано місто Мехіко, Кортес був призначений першим губернатором Нової Іспанії.

 

{102. Релігії та народні звичаї народів Пв.Америки}

Чіпчі – у пантеоні найшановнішою була богіння землі і родючості, бог золота і торгівлі – бакота; лихо і нещастя приносив лихий бог – бочика; але найбільше вшановували сонце і священне озеро Туавіта, в яке при святах і обрядах кожен присутній як жертву кидав золоті вироби; шанували вони також предки, тому померлим лице накривали золоту маску, а тіло муміфікували. важливу роль відігравали жерці, як званя переходило від батька до сина; Кечуа – важливу роль відігравали жерці; в країні були створена державна система релігії, верховний інка, якого вважали сином бога сонця, відігравав провідну роль у всіх аграрних культах, святах і обрядах; коли він свою золоту мотику вгоняв у землю всі кечуа починали сіяти кукурудзу; культ сонця був центральним у релігійній системі, центром його був храм Каріканчо в Куско; головним божеством був Віракоча- творець світу і людей; релігійні культи включали численні жертвоприношення лам і морських свинок і людей: полонених, рабів, дітей. Чаки: пов’язане з вірою в духів якими вони населяли природу; вони вірили в існування душі, що покидає тіло після смерті; спілкування з духами і душами вели через шаманів; Патагонці: вірили в злого Духа – Гуалігу, духів природи, гір і рік; посередниками між духами і людьми вважалися шаманки, зрідка шамани. Якщо шаманом був чоловік то він ніколи не одружувався і носив жіночий одяг.

 

{103. Етнічна історія народів Європи в період великого переселення народів.}

Англійці – етнічна основа – германські племена англів, саксів, ютів, фризів. У VI-VII склалися перші державні об’єднання англів та саксів. Валійці – в етногенезі взяли участь кельтські племена кімврів та бритів, яких у гори Уельсу витіснили англи та сакси. Бретонці – предками були кельтські племена бритів. Голандці – римське панування збіглося з просуванням  племен саксів та франків, що асимілювали кельтів та батавів. Фламандці – територія була захоплена племенами  франків, фризів, саксонців в IV ст. Французи – в V ст.. в Галлію вторглися  вестготи, бургундці, франки, алемани. В VI ст.. франки витіснили вестготів, а в 533 покорили бургундців. Болгари, серби – в VI-VII ст. міграції слов’янських племен. Македонці – спочатку територія заселена слов’янами, а історичними предками вважалися племена сагудатів, струменів, берзитів.Хорвати - VI-VII ст. міграції слов’янських племен, предки – качичі, шубичі, свачичі, мороговичі.Албанці – колонізація слов’янських племен., а згодом візантійське панування. Італійці – в період великого переселення народів тут осіли вестготи, вандали, остготи, лангобарди. Іспанці – в V ст. тер. захоплена вандалами, вестготами, свевами. Вестготи об’єднали  в одну державу майже весь півострів в VI ст. і з них сформувалася іспанська знать.

 

{104. Словянський світ: народи, етногенез, мови, культура, ментальність.}

Базою для формування словянських народів є три етнічних утворення венеди, анти, склавини. Венеди – першопредки зх. словян, анти –в результаті війн з аварами розсіялись в сх. Європі, склавини – мігрували в пд. Європу, де зіткнулися з Візантійською імперією.  НАРОДИ: сх. словян – українці, білоруси, росіяни, зх.словяни – поляки, чехи, словаки. Пд. словяни –македонці, серби, чорногорці, болгари, словенці, хорвати, боснійці. Мови належать до словянької групи індо–європейської мовної сімї. Етнічна історія: Великий вплив на історію словян відіграли сусіди, зокрема на формування пд.. словянських етносів справила Османська імперія. В 1386 р. у битві на Косовому полі, об’єднана лігасловян програла туркам і опинилася під їх владою. Сьогодні більшість населення Боснії та Герцоговини мусульмани. Конфесійна проблема є однією з болючих Балканських проблеми. У 1526 р. об’єднана ліга чесько-словацько-угорських військ зазнала поразки від турків-сельджуків у битві під Могачем, в результаті цього, значна частина Чехії та Словакії опинилась під владою Османської імперії. Сильна держава в Поляків.

 

{107. Народи Північної Європи. Загальна хар-ка.}

Півострова Скандинавський і Ютландський. Проживають датчани, шведи, норвежці, ісландці. Мова належить до північно германської підгрупи германської групи індо-європейської сімї мов. Фіни і групи саамів мови яких належать до фінно-угорської групи уральської сімї мов. за расовими ознаками датчани, норвежці, фанерці, ісландці, шведи належать до атланто-балтійського,а більшість фінів і саамів до біломоро-балтійського антропологічниї типів північноєвропейської підраси європеоїдної раси. Панівною релігією є лютеранство, католицизм поширений частково. Традиційним заняттям було м’ясо-молочне тваринництво,з розведенням ВРХ, овець і коней. землеробство відігравало другорядну роль, лише у фінів землеробство було поширене,вирощують жито, ячмінь, овес, гречка. Важливу роль відіграє морське рибальство, бондарство, лісозаготівля, збиральництво. Основні форми поселень хутори, невеликі села, містечка. традиційний одяг, чоловіки: біла полотняна сорочка з довгими рукавами, шерстяний светр, кофта, курточка чи камзол з двома рядками ґудзиків. Верхній одяг каптан, орнаментовані черевики з пряжками, шийна хусточка, плетений ковпак. Жінки сорочка і спідниця, наверх сорочки корсаж на шнурівках, голову покривали чепчиками, хустками. Їжа:широке використаня круп,мяса, молока, молочних продуктів, риби. Споживають дуже мало  хліба, домашне пиво. Панівною є мала моногамна двопоколінна сімя. Найкраще збереглись календарні свята,з фольклору найкраще збереглись балади, героїчні пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

{109. Специфіка середземноморського культурного комплексу: країни, мови, релігії}

Болгари: індосередземноморська та середньоєвропейська підраса вел є/р; Болгарія; болгарська мова, південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; Православ’я, менше католицизм, протестантизм, іслам. 1878 – державна незалежність; землеробство(зернові-50% і скотарство; Серби – 9,2 млн чол.; сербська мова; південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; індосередземноморська підраса вел є/р. Сербія, Чорногорія, тощо. Православ’я, католицизм і мусульманство. Чорногорці – субетнічна спільнота Сербії, 600тис чоловік; штокавський діалект сербської мови; Православ’я, частково мусульманство, 2006 – незалежність; індосередземноморська підраса вел є/р.. Македонці – 2,5 млн, 96% Македонія; індосередземноморська підраса вел є/р. македонська мова південнослов’янська підгрупа словянської групи і/є сімї; Православ’я, іслам. Хорвати – 4,4 млн=92% в Хорватії; динарський антротип індосередземноморська підраса вел є/р; хорватська мова південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; Католицизм, незначні групи православних і мусульман; Словенці – 2,3 млн, альпійський антротип середньоєвропейська підраса вел є/р; словенська мова південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; найбільш розвинена країна Пв.Європи. Албанці – 5млн(66% з них в Албанії; динарський та балкано-кавказький антротип індосередземноморська підраса вел є/р; албанська мова належить до окремої групи і/є сімї, нащадки давніх іллірійців або фракійців; Мусульманство. Греки – 11,7 млн; Греція, Кипр; індосередземноморська підраса вел є/р; новогрецька мова і/є сімї; Православ’я. Італійці – самоназва італьяно. 65,4 млн, 89% в Італії, 5млн в США. індосередземноморська підраса вел є/р; італійська мова романська група і/є сімї. Католицизм; етногенез дуже складний; Іспанці – самоназва еспаньолес; 30 млн, 91% в Іспанії; індосередземноморська підраса вел є/р; іспанська мова романська група і/є сімї, 1ша літ пам’ятка 1140р, пісня „про Сіда”. Католицизм. Каталонці – 7,85 млн(92,3 в Іспанії), до каталонців також відносять каналізоване населення Арагона, Валенсії, Балеанськи і Пітерських о-ів; субетнос – шуетос на о.Майорка; індосередземноморська підраса вел є/р; мова романська група і/є сімї; католицизм. Галасійці – іст область Іспанії; 4,12 млн; все так само; Баски – саманазва Еускалдунак; Ісп провінції: Біская, Гіпускоа, Алава, Навара, фр. департамент Піренеї. 1,8 млн в Іспанії, Франції – 150 тис. індосередземноморська підраса вел є/р; мова ізольована; Католицизм. Португальці – 13,5 млн(76% в Португалії); все теж саме; є протестантизм. Лузитани – основа португальського етносу.

 

{110. Народи Кавказу: загальна характеристика.}

північний Кавказ - 30 етносів нахсько-дагестанської групи північнокавказької сімї (чеченці, лезгини, гули),адиго-абхазька м.г північнокавказ.сімї мов-кабардинці, еркеси, дигейці. Тюркська група алтайської сімї мов: кипчацька підгрупа(кумики, огайці, алкарці), огузька підгрупа трухмени, з коріних індоєвропейських етносів осетини. Переважна більшість етносів кавказький антропологічний тип індо-середземноморської підраси є/р, ногайці південо-сибірська перехідна раса, з місцевих етносів лише осетини християни, решта мусульмани. Орне землеробство і відгіне скотарство. Закавказзя-расова єдність населення, яке належить до вірменоїдного(вірмени), кавказького(грузини, абхази), та каспійського антропологічного(бахури) типів південної підраси великої європеоїдної раси. Індоєвропейська мовна сімя-вірмени (вірменська мовна група), а мови татів, талишів, курдів, осетинів до іранської групи. Мова азербарджайнців до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сімї мов, мова лезгинів, бахурів до нахсько-даганської групи, а мова абхазів до адиго-абхазької групи північнокавказької сімї мов, грузинська до квартельської сімї мов, вірмени,грузини, удини, осетини християнство, всі інші етноси та грузини-аджарії сповідують мусульманство, землеробство, садівництво, скотарство.

 

{111. Етноси Сибіру.}

Від Т.о. до Уралу. Поділяються на етноси півночі і далекого сходу та півдня Сибіру. Південа частина – буряти (11-13 ст в кит джерелах), якути, алтайці, телеути, хакаси, тувійці, йморці(перші виплавляти руду, ковальство) та фалари. Північ+д.схід: ханти, мансі, ненці, кети, енці, евенки, догани, ульчі, нівхи, чукчі, ескімоси, алеути тощо. Мовні сім’ї: індоєвропейська мовна сімя: словянська, германська, уральська(фіно-угорська-ханти, мансі), самодійська(ненці, селькуги), алтайська(хакаси, алтайці, якути тощо), монгольська(буряти), тунго-манджурська (удегейці, евенки), ескемосо-алеутська(ескімоси, алеути). Палеозойські народи(кети, чукчі) у мовному відношенні стоять осібно. Антропологічні особливості: 1.амуро-сахалинський фіз. тип; 2.монголоїдно-центроазійський тип(якути, буряти, алтайці); 3.уральська підраса (монголоїди+європейці). ГКТи: 1.піщі мисливці, риболови(зони тайги), полють на оленів, морських звірів. 2.мисливці на дикого оленя в субарктиці. 3.осілі риболови(в низинах рік Об, Амур, узбережжя Камчатки); 4.мисливці, оленеводи Тайги та частини Сибіру. 5.Олеводи Тундри(Пн.Урал, Чукотка). 6. мисливці на морського звіра на Т.о. узбережжі. 7.твариники і мисливці Алтаю і Саян. 8.твариники і землероби пв. і зх. Сибіру і Прибайкалля. →→ привласнюючи форми господарства. 5 ІЕО: Зх. Сибірська(Тобольськ, р.Об), Алтая-саянська(гірська тайга та лісо-степова область), сх..Сибірська(тундра, тайга, лісостеп), Амуросахалінська, камчатсько-чукотська, Ямало-таймирська. Буряти: оз.Байка(ст.. лісова частини): риболовство, скотарство(врх, вівці, коні, верблюди, мисливство; вели торгівлю с Китаєм, шкіру і вовну викор для одягу, взуття; користуються луком; ремесла: кожевнитство, бондарство. Житло: юрти з волока і шкіри, згодом зрубні. Посуд: не знали гончарства! дерево, шкіра. Їжа: м’ясо-молочна, знали горілку(з кислого молока). Р-шаманізм, з 18ст-буддизм+поклоніння стихіям, вогню, віра в предків. Якути: тюркомовна група, гірська тайга; розводять коней, оленеводство, напівкочовими, скотарство, рибальство, мисливство, з 18ст-ячмінь; ремесла:хутро, шкіра, нерозвинуне гончарство. Юрта, з 19ст-зруб; одяг з оплякаціями. Шаманство активно витісняється православієм→двовірря. Алтайці-тюркомовні, ГКТ – напівкочове скотарство(коні), згодом ячмінь. Одяг-чорний халат, з овечого хутра і дикої кози, мали нижню білизну. активне вивчення з 19 ст. 1989-В.В.Родлова”Из Сибири страницы дневника”. 1586-Тюмень(1ше місто). 17ст-Зх.Сибір→РІ(мирна експансія).

 


20.06.2014; 12:18
хиты: 203
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь