Ірокези жили в довгих будинках, що в довжину сягали 90м, а в ширину 6-10м., а в висоту 6-8м. Основною формою організації ірокезького суспільства був рід, що володів на правах колективної власності землею; мав право на частино племених мисливських і риболовецьких угідь; кожен рід мав своє тотемне родове імя, був суворо екзогамним; спадкування велося виключно в середині роду; члени роду брали участь у родовій раді; вибирали і зміщували вождів; члени роду між собою були пов’язані взаємодопомогою і традицію кровної помсти; у кожному племені була рівна кількість родів; роди племені групувалися у дві фратрії що вважалися рідними, а стосовно родів протилежної фратрії двойорідними; на час приходу європейців збереглось чи мало тотемізму і анімізму; на основі анімістичних вірувань у них почався формуватися політеїзм; серед божеств відігравали важливу роль божества рослинного світу, світлих сил природи; у них склався культ особистих духів покровителів; алгокіни: саме провідне плем’я було плем’я делаверів,що ділилися на три роди: вовка, черепахи та індика; в основі релігій алгонкінів лежало анімістичне уявлення; всіх шанованих духів вони називали маніту, розрізняли добре маніту та погане; у місцевих племен добре збереглася трад медицина, 70 рослин з суч фармакології. Музгоки: основним суспільним і госп осередком племен була домова община по материнській лінії спорідненості; родини групувалися у фратрії, вони були екзогамними; вожді історично керували усім життя села; на випадок війни вибирали військового вождя; загального поширення набув культ сонцю і вогню; кожного ранку вождь села(син сонця) вітав його появу; увесь світ населяли добрими і злими духами; вірили що за допомогою магії людина може здобути допомоги як світлих так і темних духів; вірили в потойбічний світ. Пуебли: на чолі поселення стояв вождь(касик); його влада була по життєва, не брав участі в жодних роботах, брав участь у всіх релігійних святах і церемоніях; касик щороку призначав двох вождів: військового і керівника громадських робіт.
