Радянська і суч російська історіографія при класифікації етносів штучно розділяють монголів на кілька самостійних етносів і виділяють серед них народи монгольської групи алтайської сімї мов такі: халка – монголи Китаю, бурят-монголи, монгори, баоань; насправді перелічені групи за рівням свого етнічного розвитку є субетнічно племінними утвореннями монголів; монгольська група алтайської сімї. алфавіт позичен від уйгурів в 12-13 ст. ознаки центрально азійського антротипу контенінтальної підраси вел м/р. Населяють МНР, яка в 1911 р стала незалежною, населення 2,6 млн чол. та китайську монголію (22 млн чол). господарство, мат культура, суп лад та духовна культура в усіх монголів загалом однакова, незалежно від місця проживання основним заняттям усіх монголів було кочове скотарство, з розведенням коней, врх, овець, кіз верблюдів. Буддисти-ламаїсти. Важливу роль в житті населення відігравали буд монастирі, туди віддавали одного з двох народжених хлопчиків. Пережитки збереглися: шаманізм, родові культи, кровна помста.
