Нар.релігії – р-ї, що виникли в наслідок поступового розвитку спільнот. Під впливом зовнішніх обставин, зі зникненням народу, зникає й його релігія. При конструкту ванні еволюції народу релігія стає загально нац явищем (Індуіз, Даосизм, Синтоїзм), тобто із народної Р→національна (вищий ступень розвитку етнічної Р). Типол хар-ки нар. Р.: 1.результат релігійного синтизу родоплемінних культів; 2.суцільний політеїзм; 3.вони збіжні(співпадіння етн та рел кордонів); 4.виокремлення 2х комплексних ідей: для народних мас і верхівки. 5.основні об’єкти поклоніння-боги(спочатку-зооморфізовані, потім-антропоморфізованні). 6.обовязковість і складність жертвоприношення; 7.відсутність храмів і знань про родоначальників. (Винятки: Єгипетська іцив Майя.); 7.зародження вчення про посмертну винагороду. Нар.Р-ї: 1.Ст.Єгипет; 2. Месапотамії; 3.Малої Азії; 4.Сх.Середземноморя 5.Д.Грецька; 6.Давньоіранські; 7.Давньоукр. Нац.Р – р-і вірування і культовії дії притаманні тому чи ін народу або нації, як правило в нац р. Етнічні та конфесійні кордони співпадають. Існуючи на етн груннті нац.Р. переплітаються з традиціями, звичаєма, культурою народів. Впливають на ментальність, сприяють збереженню етносу, перешкоджають його культ асиміляції. Особливості: 1.велики масштаби впливу - всі шари населення. 2.висока живучість(існують і сьогодні, хоча створенні іще до н.е.) 3.поява серед них монотеїстичних. 4.спрощення ритуалу жертвопринесення(відмова від прин в жертву тварин і рослин). 5.розвинутість вчення про загробну відплату(рай,пекло). 6.наявність родоначальника. 7.храми,проф. служ культу. 8.держ-ідеол використання. Нац.Р.:Індуїзм, Сикхізм, Джаїзм, Даосизм, Конфуціанство +етнодержавні(Іудаїзм, Синтоїзм).
