Нині в світі існує кілька релігій, що мають чітко виражену етнічну основу, тобто поширені в межах одного, зрідка кількох етносів. Одною з таких релігій вважається юдаїзм, поширений переважно серед євреїв. Склався наприк. II тис. і зберігся до наших днів. Характерним для юдаїзму є визнання єдиним богом Яхве, який був богом племені Юди, віра в Месію і «богообраність євреїв». Джерело вивчення – Старий Заповіт та Талмуд. Інша етнічна релігія – зороастризм, що сповідується гебрами Ірану, парсами Індії, азидами Іраку та Туреччини. Виник у I тис. до н.е. Назва походить від пророка Зороастра (перс. Заратустра). Священна книга – «Авести». У VI-V ст. до н.е. на півдні Індії від брахманізму відколовся джайнізм, що відкинув кастовий поділ. Назва від одного з титулів віро вчителя – джіна («переможця»). Засновник – Махавіра Джіна, кодифікація відбулася у V ст. до н.е. В основі – уявлення про дві вічні категорії – душу та неживе начало. Безконечний рух душі створює уявлення про рівність живих істот. На півдні Азії напри. XV- поч. XVI ст.. до н.е. склалася монотеїстична релігія сикхізм. Етнічна основа – пенджабці. Засновник – Нанак, що поєднав у вченні ряд положень індуїзму (про карму та майю) з ідеями мусульманського суфізму. Вчіння про рівність всіх людей перед Богом, були відкинуті складна обрядовість і аскетизм індуїзму. У Китаї в VI-V ст.. до н.е. склалося філософсько-естетичне вчіння конфуціанство, а у IV-III ст. до н.е. – даосизм – трактував життя природи і людей на основі загальних законів (дао), а не з волі Бога. Синтоїзм – етнічна релігія японців, що у VI-VII ст. сформувалась на основі первісних релігійних вірувань і обрядів та культів предків та природи.
