Єзуїти (Товариство Ісуса), католицький орден, заснований в 1540 р. св. Ігнатієм Лойолою; головна мета: підтримка Папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначна освітня роль (найбільша в історії Церкви мережа середніх шкіл – колегіумів, і вищих – академій); особлива роль у справі реформи Церкви після Тридентського собору та в місійній діяльності. Єзуїт є людиною, яка свідома своєї грішності, але, не зважаючи на це, відчуває покликання бути товаришем Ісуса, як був колись святий Ігнатій, котрий просив Марію молитися за нього до Отця, щоб той з’єднав його зі Своїм Сином.
до Речі Посполитої єзуїти прийшли спочатку на етнічні землі Польщі (1564 р.), потім Литви (1569 p.), a згодом і України (1574 p.). На цих теренах представники Товариства Ісуса працювали не тільки в Римо-Католицькій Церкві, але також і для Греко-Католицької та Православної Церков. Першим у 1555 році прибув до Варшави єзуїт Альфонс Салмерон - близький товариш святого Ігнатія. У 1558 році, разом із наступним папським нунцієм, до Польщі прибули єзуїти Петро Канізій і Теодор Жерар. Особливо вагомою була місія отця Канізія - провінціала Товариства Ісуса в Німеччині. Саме він переконав Варминського єпископа Станіслава Гозія запросити єзуїтів для боротьби із поширенням вчення протестантизму. Але офіційне запрошення єзуїтів стало можливим лише у 1564 році, коли Великий князь Литовський і король Польський Зиґмонт II Август прийняв рішення Тридентійського Собору. У листопаді цього ж року дев'ять єзуїтів приїхало у Варминську дієцезію, a в січні наступного року заснували свій перший осередок у місті Бранево.
На українські етнічні землі Речі Посполитої єзуїти прибули на запрошення Перемишльського єпископа Валентина Гербурта. У 1574 році вони заснували в Ярославі своє представництво і колегію. Згодом свої місійні осередки отці-єзуїти створили у Перемишлі, Львові, Станіславі та інших містах.
впливу досягли за короля Сигізмунда ІІІ Вази. Тоді відкриваються їх колегії в Україні: Львів, Перемишль, Станіслав. 1574 – в Ярославі виникає перша значна місія єзуїтів. 1593 – Замойська академія. Утім до Берестейської унії не мали великого впливу. Єзуїти створили потужну мережу впливу через галузь освіти. У світському вигляди з вуст учителів і викладачів доносилися ідеї ордену до найбільш привілейованих верст населення, що мали змогу отримувати освіту. Історіографія загалом оцінює негативно, хоча позитивним є факт залучення зокрема українців до зх-європейського наукового простору.
(ульян про езуитов) «Єзуїти зробили досить вагомий внесок у теоретичне опрацювання ідеї унії, запропонували конкретні методи її проведення та впливали у цьому напрямку як на курію, так і на королівську владу. Однак їхню роль і практичну участь у підготовці Берестейської унії не слід перебільшувати, a тим паче абсолютизувати. Водночас і Римська курія не зуміла належним чином оцінити заходи Поссевіно. Його відсторонили від справ на Сході, не дочекавшись практичних результатів його унійної програми. Важливо зазначити, що Антоніо Поссевіно був одним з найкомпетентніших і реально мислячих діячів Римо-Католицької Церкви, причетних до розробки її східної політики, і одним з найкращих представників ордену єзуїтів, які діяли в Речі Посполитій»
