137.Система землеволодіння за Литовськими статутами.

Право володіння землею як загальне правило супроводжувалося обов'язком для власника відбувати військову повинність. Литовські статути не знали права володіння землею, яке не було б пов'язане з виконанням військової повинності. Статут 1529 p. поклав на кожного землевласника обов'язок відбувати військову повинність відповідно до земського рішення. Кожний шляхтич був зобов'язаний з'явитися на війну особисто і, крім цього, відправити на війну відповідну кількість озброєних людей залежно від розміру свого володіння. Така ж вимога містилась і в Литовському статуті 1588 p. До того ж така військова служба вимагається з маєтків родових, материнських, вислужених, куплених або іншим чином придбаних. Право наказувало, щоб кожен землевласник особисто відбував військову службу, допускаючи, однак, можливість нез'явлення на військову службу у зв'язку з хворобою. Шляхтич, який відмовлявся відбувати військову службу, втрачав право на володіння землею. 2 статут: Маєтком дітям поступатися необовязково, могли батьки дати якийсь по добрій волі тільки. Маєтки можут вільно дарувати, купувати і т.д. Спадкова земля – дедизна, отчизна, материзна. Родові, куплені, вислужені маєтки не мали суттєвої різниці в статусі. Не існувало досконалої системи обліку володінь, одне й те саме володіння могли надати двічі. За порушення межі між землями – штраф. У чужих купувати землю не можна. Магнати і шляхта могли вітчужувати землю повністю, або частково. До Люблінскої унії міщани і просто вільні люди також могли володіти землею і відбували ті ж самі повинності. За лекцією Ульяновського: ФАЛБ. Феод – недоторкана, спільна родова власність. Спадкові земельні володіння васалів. Алод – отримане за військову чи іншу службу роду, може робити все що хоче, з правом відчуження. Лен – за довгу військову службу. Пеоступово перетв. В алод. Бенефіцій – дочасне зем володіння, може бути надане уряду. З феоду васалам не давали нічого. З лену давали аллод, з аллоду – бенефіцій, з бенефіцію таком могли дати один бенефіцій з якого вже нічого не давали. На Україні 2 системи землеволодіння – алодна і феодальна (включае алод, лен, бенефіцій, поступово переходить в аллодну).