(1516?1517 — † 1563) - український князь, перший з достовірно відомих козацьких гетьманів (приблизно 1552-1563 Ім'я Дмитра Вишневецького, князя із литовської родини, нащадка Гедиміна, васала литовсько-польського короля, хоча й православного за своїм віросповіданням, володаря величезних маєтків на Кременеччині,— вперше згадується в документах 1550 року, коли Сигизмунд II Август, король польський і великий князь литовський, віддав йому Канівське й Черкаське староства. Таким чином, він став основним захисником південих кордонів. Великого князівства литовського від кримських татар.. Близько 1552 (за ін.даними 1554-1555,1556) збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорізької Січі і згуртував на боротьбу проти татар кілька сот козаків. 1554 знову призначений Сигізмундом II Августом старостою канівським і черкаським. В 1557-1558 відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм І на Хортицю. В жовтні 1657 Вишневецький на чолі козаків здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти всі гармати на Хортицю. Вишневецький пробував організувати союз держав (Польща, Московія), в якому би брали участь і запорожці для боротьб проти Туреччини і Кримського ханства. На початку 1559 здійснив вдалий похі у Крим, визволивши з неволі кілька тисяч українських невільників. У червні запорожці під проводом Вишневецького напали на турецьку фортецю Азов. У 1563 втрутився в боротьбу за молдавський престол. Під час походу у Молдавії 4-тисячний козацький загін на чолі з Вишневецьким зазнав поразки у бою під Сучавою від військ претендента на молдавський престол Стефана IX Томші. Вишневецький був взятий в полон і виданий турецькому уряду. За повідомленням “Хроніки Мартина Бєльського” Вишневецький після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана II був скинений з вежі на залізні гаки, вмуровані у прибережну стіну в Константинополі, він провисів на ньому три дні, доки турки, обурені прокльонами, спрямованими проти мусульманської віри, застрелили його із луків. Вишневецький-герой української народної думи про Байду.
