пользователей: 21222
предметов: 10454
вопросов: 177450
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

Політичні стратегії української шляхти. Концепція Станіслава Орехівського та Миколая Рея.

Можемо побачити напрочуть яскравий образ поляка, себто шляхтича ПК, який пишається своєю значущістю. Тріумфальне утвердження шляхетських вільностей підштовхнуло до появи над етнічної та над конфесійної ідеології народу шляхти. В основу її лягли постулати а) про 

рівність „братії шляхетської”. б) переконуюсь у тому що шляхту і простий люд розділяє нездаланна прірва іншої крові. Микола Рей народився в містечку Журавні під Галичем. У багатьох творах Рей закликає стояти на активній громадській позиції, дотримуватись своїх прав і обов’язків. Шляхтич-русин вільно орієнтувався у тому колі політичних абстракцій що становили спільну для шляхти систему вартостей: благо вітчизни і активна громадянська позиція, гарантована законом свобода особи.

 

Видатним мислителем першої половини XVI століття, політико-правові концепції якого вплинули на розвиток ідей права і держави в Україну, був Станіслав Оріховський-Роксолан (1515-1567). У його роботах "Про турецької загрози", "Про природне право" (не збереглася), "Напучення польському королю ..." та ін викладені погляди мислителя на походження і сутність держави, аналіз форм державного правління. Його ідеалом була освічена монархія, обмежена законом.

    С. Оріховський-Роксолан виступав проти теологічної теорії про божественну основу держави і влади, вважав неприпустимим підпорядкування світської влади духовній. Він зробив спробу розділити їхні функції: єпископ під час богослужіння не є підданим короля. Влада короля не поширюється на церкву, а сфера впливу єпископа обмежується стінами собору.

   С. Оріховський-Роксолан уважав, що владу королю надає народ, і основний його обов'язком є ​​захист підданих, піклування про них. В основі підпорядкування королю повинні лежати не страх, а повага і любов, без яких, на думку мислителя, не може бути сильної влади.

 

Мета держави філософ визначав як гарантію прав і користі кожного індивіда, відносно якого держава має низку обов'язків. Одночасно він був упевнений, що і громадянинові слід спрямовувати свою діяльність на забезпечення інтересів суспільства і держави.

С. Оріховський-Роксолан був прибічником теорії природного права. Людські закони мають відповідати природним і змінюватися в разі їх невідповідності. Вся діяльність монарха повинна бути спрямована на створення умов життя, відповідних природному праву.

У своїй державно-правовій концепції С. Оріховський-Роксолан значну увагу приділяв закону, його суспільному значенню. Він ставив закон на найвищий щабель 

суспільних відносин, намагався довести, що закон у державі - вище короля. Адже король вибирається задля держави, а держава не існує заради короля. З цього він зробив висновок, що держава набагато благородніше і достойніше, ніж король; закон же, коли він є душею і розумом держави, набагато краще, ніж невизначена держава, і більше, ніж король.

Безперечно, ідея обмеження королівської влади законом була дуже великим досягненням в українському національному політичне-правовому вченні того часу.

 

У творчості М. Рея (1505-1569) особливо яскраво проявилася національна специфіка ренесансної літератури в Польщі. Народився він у родині малоземельного шляхтича, вчився у Львові і Кракові, але науку не завершив і повернувся додому. Служив секретарем великого феодала, сандомирського воєводи Анджея Тенчінського; чий двір став своєрідним культурним центром. Тут проходили концерти, театральні вистави, [405] літературні змагання, на яких поети читали свої вірші. Активну участь у виступах брав і Міколай Рей. Саме тут він познайомився з ідеалами гуманізму. Життєрадісному за своїм характером, М. Рею не могли не імпонувати ідеї, спрямовані проти церковної схоластики. Він жадібно читав твори античних авторів, які пізніше переклав польською мовою.

Свої твори М. Рей писав виключно польською мовою. «Нехай всім іншим народам буде відомо, що поляки не гуси і свою мову мають», - проголошував він. Польська література доби Відродження зобов'язана М. Рею не лише новими літературними жанрами, а й розвитком літературної мови, демократизацією літературного процесу в цілому. У творчості письменника проявляється його інтерес до сюжетів і форм сучасної йому європейської літератури, що свідчить про хорошу обізнаність з нею. Разом з тим польський письменник виступає як самобутній, оригінальний і глибоко національний автор, чия творчість дало поштовх бурхливому розвитку польської літератури XVI століття, зміцнила і збагатила польську літературну мову.

 

Важливе місце у творчості М. Рея займає «Коротка бесіда між трьома особами: Паном, Войтом і плебаній» (1543)-сатиричний, віршований (більше двох тисяч строф) діалог, в якому в повний голос звучить критика існуючого суспільного ладу, особливо церковників і великих панів яких автор звинувачує у корисності, байдужості до інтересів держави. Письменник устами одного з героїв викриває хабарництво, продажність суддів і чиновників, лестощі і жадібність церковників, пихатість і неуцтво шляхти. У цьому творі вперше в польській літературі прозвучали співчутливі слова про становище селян, яких жорстоко експлуатували і пан, і староста, і плебаній.


15.06.2014; 20:10
хиты: 200
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь