Після смерті Кіпріана наявне розлад в церкві. Кіпріан добився скасування Г-В митрополії, що відродилася у 1371р. Фотій (1406-1431), Іона, Герасим, Ісидор (1436-1458) Беручи участь у Ферраро-Флорентійському соборі висвячений папою на кардинала. 1443 – привілей на права і свободи Руської церкви. Іона висвячений в Москві (1448-1461). Щоб не втратити позиції папа висвятив унійного Григорія Болгарина. 1458 – „на нижню Русь”. Єпархії: Київська, Чернігівська, Брянська, Смоленська, Полоцька, Луцька, Володимирська, Туровська, Галицька, Холмська, Перемишльська. Новостворена митрополія спочатку перебувала під владою Риму, потім Константинополя(1467), де противники унії взяли гору. З часом не їздили висвітлюватися, а отримували від патріарха листа – благословення – сакру. Церква стає не така ортодоксальна як в Москві. Занепад церкви, хабарництво, ставлення духовенства на противагу світським особам. КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ --- одна з церковних провінцій Константинопольського Патріархату, що утворилася в результаті хрещення України-Русі Володимиром Святославичем у 988. Точна дата заснування К.м. та імена перших митрополитів залишаються невідомими. За однією з версій, першим ієрархом був грек Михаїл. Однак ряд дослідників дотримуються думки, що ним був Леон чи Леонтій (п. 1004) або єпископ Настас Корсунянин. Першим Київським митрополитом, про якого згадують історичні джерела, став сучасник Ярослава Мудрого грек Теопемп (1037-48). Духовна влада К.м. поширювалася на всі єпархії, що були утворені на землях Київської держави. Після зруйнування Києва монголо-татарами київські митрополити обрали місцем свого перебування Владимир на Клязьмі. Це призвело до послаблення їхнього зв'язку з українськими землями та змусило галицько-волинських князів розпочати процес утворення окремої Галицької митрополії. В 14-15 ст. на українські та білоруські землі у складі Великого князівства Литовського поширювалась духовна влада митрополитів, які, перебуваючи у Москві, продовжували вживати титул “митрополит Київський і всієї Русі”, їх намагалися використати у своїх політичних цілях московські князі. Це стало причиною того, що у 1458 утворилася К.м., незалежна від Московських митрополитів. Київські митрополити другої пол. 15 ст. були прихильниками Флорентійської унії 1439 про об'єднання католицької та православної церков і підтримували зв'язки з Римськими Папами. Згодом ці відносини були перервані, і К.м. вступила в період глибокої кризи, яка привела до укладення Берестейської унії 1596.
