Шабульдо висунув думку, що у 20-х роках відбивався лише перший етап литовської експансії на Південну Русь (конкретніше Київську землю)."Перша з них являє собою синтезне дослідження історії українських земель у складі Великого князівства Литовського. Вона розкриває стратегічне значення України у відносинах Вільно і Сараю. Основні положення та висновки цієї праці були конкретизовані й поглиблені Ф.Шабульдо у ряді статей присвячених литовсько-ординським і литовсько-кримським відносинам другої половини XIV – початку XVI ст. та аналізу доступних джерел, в яких вони відзеркалилися. Новим тут є дослідження початку практики видачи жалуваних ярликів золотоординськими і кримськими ханами на українські землі та конкретних результатів і політичних наслідків антиординської кампанії ВКЛ 1462 р. Праця П.Саса є грунтовним дослідженням не тільки історії появи і існування приватновласницьких міст, але і їх структури, соціально-економічного розвитку. Дуже цінною є інформація про воєнну службу міщан і їх озброєння, рівень фортифікації міст тощо.Ф. Шабульдо в своїй праці “Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского” докладно зупинився на нюансах суспільно-політичного статусу українських земель у складі Великого князівства, звернувши особливу увагу на формування удільно-князівської територіальної системи ВКЛРЖ і еволюцію юрисдикції удільно-князівської адміністрації, економічно-правовому становищі різних суспільних станів та регіонів, а також юридичних документах (жалуваним грамотам), які визначали особливості цього становища.
