В оригіналі назва „Скронікі Бельських речі потребніє єсть”.Висвітлює події які на сам перед відбулися на Волині і Галичині. Події викладенні 1550-1636. Автор скоріше за все походив з Острога. Детально описує події які відбулися в цьому місці. Швидше за все був монахом. Возвеличує боротьбу українського народу проти експансії Ватикану. Існує три редакції і 4 списки, в різних редакціях імовірно був різний автор. Харківська(1500-1592), автор монах православний шляхтич, виступає захисником шляхетських інститутів, привілей, прав. Джерела: Хроніка Бельських. Можливо писався в Острополі, а не в Острозі.У списку «С кройніки Бельського речі потребнії вибрані» виявленого Тихомировим у рукописній книзі музейного зібрання Державного істор. Музею в Москві і виданому ним у 1951р. під назвою Острозький літописець (назва відповідає змістові основної частини, де багато приділено м. Острогу і острозьким подіям).Упорядника книги визначити немає можливості. Звертає на себе увагу той факт , що всі писарі, яких було залучено до переписування зібраних у книзі матеріалів, були забезпечені замовником папером однакового ґатунку. Очевидно , упорядник книги для свого часу був освіченою людиною, займав певне громадське становище, виявляв значний інтерес до історії своєї батьківщини і мав можливість організувати збирання істор. матеріалів та здійснити їх переписування.Почерк. На аркушах 2-24 стиль письма виразно південноруський. Аркуші 40-74 виконані характерним московським скорописним почерком, одною особою і навіть без розривів між чотирма вписаним тут статтями.Письмо на акушах 76-85 стоїть ближче до південноруського стилю .Аркуші 86-132 виконані півуставним південноруським письмом однією особою. Причому, перші два документа, вміщені в цій частині рукопису, написано чистою російською мовою.Третій документ, а саме Острозький літописець, написано тогочасною російською мовою. Однак список, що дійшов до нашого часу , свідчать про те , що писар , який переписував літопис , краще володів російською , ніж українською мовою і південноруським письмом. Спостереження показують , що писар переписував з труднощами, не розуміючи значення окремих слів, висловів і характерних для українського письма зворотів , що й призводило іноді до помилок та описок. Аркуші 134-148 виконані московським скорописом, що наближається до півуставного без злиття літер, але з помітним заокругленням їх.Філіграні.Всі документи написані на папері двох ґатунків. Папір аркушів 2 -85 і 134- 148 – порівняно білий. На філіграні його зображено два леви, що підтримують велику корону на колонці. Під філігранню монограма НD. На другій половині розвороту аркуша вміщена контра марка BEAUVAIS (Бове). Причому, на аркушах 2-85 цей напис складено з літер однакового розміру , а на аркушах 134-148 початкова літера виділяється і подібна до великої.Папір аркушів 86- 133 відрізняється від першого кольором – він значно жовтіший – і намальовано менший щит, а на ньому з мечем у одній лапі і зі жменею блискавок у другій.Під малюнком монограма NV. На окремих аркушах паперу трапляються контрамарки у вигляді записів P.DUBUR, H.ARDEL.Малюнки на філігранях є різними варіантами герба міста Амстердама.Папір для рукописів книги виготовляють на амстердамських паперових млинах близько 1682р.Автор. М.М. Тихомиров висловив припущення , що автором літопису міг бути хтось з мешканців Острога, тамтешній міщанин 1. До того ж , слід зазначити , що автор літопису в своєму творі виступає яскраво вираженим прихильником інтересів народних мас і пристрасним анти уніатом. Можливо також , що автор літопису проживав деякий час у Росії, чим, очевидно , пояснюється наявність в його мові російських зворотів і слів та значний інтерес до подій , пов’язаних з Російською державою.Час складання: Деякі дані, що є в тексті самого літопису , дають можливість точніше визначити час складання документа. У звістці за 1621 рік літописець вперше коротко згадує про княжну Анну Алоїзу Острозьку та про її відступництво від православ’я і додає, що детальніше розповість про неї потім - «що низшей окажеться» 2. Дійсно , під 1636 роком він докладно описує бузувірство Острозької 3 і на цьому , власне, закінчує свій літопис , бо останні сторінки документа присвячено полеміці з католиками про релігійні догмати . З другого боку, відсутність будь – яких звісток за пізніші роки, зокрема про визвольну війну українського народу 1648 – 1654 років , яка в значній мірі торкнулася і міста Острога, а також та обставина , що літописець пише про королевича Владислава просто «кролевич» 4, очевидно, вважаючи, що читач затиме, що мова йде саме про Владислава 4, - свідчать про те , що літопис складено до смерті Владислава, тобто раніше 1648 року . Таким чином , ми можемо з певненістю сказати, що літопис написано не раніше 1637 року і не пізніше 1647 року, вірніше всього – в кінці 30 – років 17ст.