О составе западнорусских так называемых летописей”. Журнал министерства народного просвещения – 1901р (березень-квітень №3, травень-червень №5), Спб. Два зводи: короткий та повний; Короткий – літопис Супральський, Уварівський, Красинського, Познанський; Повний звід – єдиний відомий хроніка Биховця. Групи: 1.Новгородська 2.Симеонівська 3.Сергіївська 4.Никонівська. Джерела повного зводу: легенди, пд.-руський звід (Волинський короткий літопис), окремі повідомлення з короткого зводу, боротьба під Дубровкою, вбивство Сигізмунда, боротьба Михайла Сигизмундовича з Казимиром. За Данилевичем: короткий звід – суцільний окремий твір. За Поповим: звід – твір з різних дрібних частин. Особи пов’язані з літописанням: Великий смоленський владика Іосіф; Князі Одинцевичі, митрополіт Фотій, Герасим. Центри літописання: Супральський – Слуцький монастир, Красинського – Варшава, Рачинського – Познань, Амвраамки – Смоленськ, Слуцьк, Полоцьк. Коло проблем: Час складання; Порівняння литовсько літописання із польськими хроніками; Походження Руської землі, укріплення, фортеці, центри, ремесла і торгівля; Проблема легендарних частин; Вбивство Товтевіла; Правління Мендовга; Визначення граней літописних подій.
