Історія знає Литву ще на початку Хр. Ери на Пв-Сх узбережжі Балтійського моря і бас. Німана і Зах.Двіни. Живучи в болотах і лісах довгий час не привертали до себе уваги. Коли в 11 і 12 ст. 1ша згадка 1009р. Про них заговорили німецькі хроністи і руські літописи. Вони поділялися на 6 племен: пруси(Вісла-Німан), Жмутики(пр. Берег Німана), власне Литва(бас. вілії), жемгала(лів. Берег Двіни), курони, ятвяги і легали. У ПМЛ литовське плем’я фігурують як язичники, що платять данину Русі та живуть „в странах полунощих”. Також є поодинокі відомості про виправи руських князів (зокрема Володимир Святославович проти ятвягів) ГВЛ – Мендовгас – самодержавець всієї литовської землі. До появи державності жили окремими родами, їми провили дрібні князі, яких літопис у 12ст. Згадує як reges. Займались мисливством, риб, примітивним землеробством. Яз. Релігія подібна до слав’янської. Згадки про Литву починають частішати із появою в регіоні Лівонського Ордену Мечоносців (1202р) і Тевтонського (1237).1009 перша згадка литви у кведлінбургській хроніці-ввів священник з кведлінбурга..бруно-церковний діяч,місіонер.вважається,що він відкрив литву.згадується у гал.-вол. Літописі,що 1219 року був договір між гал.-вол. І 21 литовським князем.це свідчть про те,що вже в 1219 року литва представляла собі майже самостійну депжаву.згадується як литовці наймалися до служби до гал-вол князів.назва литва була в 11 ст.пашуто дуже прирівнює литву з прусією.,тому що,литва найблище до них була.
