- Стародавні китайці вважали священних тотемів своїми пращурами, вірили, що з ними можна підтримувати добрі стосунки, навіть брати шлюб.
- Китайці обожнювали явища природи, передусім небо і землю, зірки й планети, дощ і вітер, гори й ріки.
За чжоуської доби тотемістичні й анімістичні вірування злилися в одну релігію, внаслідок чого священні тварини були наділені фантастичними рисами. Це стосується передусім фенікса, однорога, дракона, тигра та черепахи.
- астральні культи, пов’язані з панівними космогонічними та натурфілософськими уявленнями. Так, Сонце й Місяць сприймалися китайцями завжди в парі.
- В іньську епоху численний пантеон богів і духів очолив Шанді — великий бог і божественний першопредок іньців, пращур їхніх володарів-ванів.
- витіснений чжоуським культом Неба.
- стрижневим у релігійно-міфологічній системі Стародавнього Китаю був культ предків.
- в ханьську епоху, в країну з Індії проник буддизм. ( монастир Баймаси ("Храм білого коня"), даосизм
- Китайці вважали, що в людини є кілька душ (вони з’являються, відповідно, в момент зачаття та під час народження людської істоти). Характерно, що підземний світ уявлявся китайцям як земна канцелярія. Вони навіть клали в домовину чиновника рекомендаційний лист, написаний канцелярським стилем і адресований одному з начальників у царстві тіней.
- міфологія... Все суще в природі складається з п’яти першоелементів: води, дерева, металу, вогню та землі, є наслідком постійної взаємодії двох полярних космічних сил — інь і ян,
- Земля згідно з китайською міфологією має квадратну форму і лежить під круглим небом. На земній поверхні під небесним шатром живуть китайці, а в чотирьох кутках, не прикритих небом,— примітивні народи, здатні бути лише васалами китайського імператора. Жертвоприношення Небу й Землі здійснював імператор.
