- "золотий вік Гуптів". - палацове будівництво(з дерева), буддійська храмова архітектура(кам’яна). Найдавніші її пам’ятки — ступи, в яких зберігалися буддійські реліквії (частини тіла Будди та буддійських святих). У III ст. н. е. поблизу ступ та місць кремації буддійських святих почалося будівництво скельних храмів чайтья та монастирських келій віхара. ( у Карлі).
- Скульптори відтворювали в камені сюжети з джатак (вони, зокрема, домінують на різьблених воротах-торанах ступи в Санчі), різьбили статуї якш та якшинь — божків родючості, охоронців бога багатства Кубера. Скульптори з Матхури взагалі полюбляли прикрашати храми витонченими еротичними сценами, поруч із якими еротика інших художніх шкіл давнини виглядає убого.
- в Гандхарі вперше з’явилася (найімовірніше, в І ст. н. е.) іконографія Будди.
- , Існував у країні також культовий живопис, із творів староіндійського малярства збереглися лише всесвітньовідомі розписи 16 печер Аджанти, виконані в "золотий вік Гуптів
- ювелірне та різьба по кістці.
- Література Індії з II тис. до н. е.— серединою І тис. н. е. Найдавнішою є санскритомовна література, яку відкривають тексти Вед, передусім найзріліші в художньому відношенні гімни Рігведи, присвячені богам індоаріїв.Чільне місце в староіндійській літературі посідають великі епічні поеми Махабхарата та Рамаяна;
буддійська літератур, розквіт якої почався в епоху Маур’їв одним із характерних жанрів цієї проповідницької літератури є джатаки — розповіді про життєвий шлях Будди, його 550 утілень
- Наприкінці І тис. до н. е.— на початку І тис. н. е. в Індії зародилася рання авторська поезія! Найвидатнішим ліриком Стародавньої Індії вважають Калідасу, також Бгартріхарі (VII ст. н. е.) — автор коротких ліричних віршів, об’єднаних у три збірники-шатаки. Його вірші були надзвичайно популярними в країні.
- драматургія Найдавніші індійські драми (вони збереглися лише фрагментарно) належать Ашвагхоші, лукаві п’єси Бхаси. Помітну роль у розвитку індійської драматургії відіграла також творчість Шудраки — автора найреалістичнішої санскритської п’єси "Глиняний візок", Вішакхадатьї — майстра політичної драми тощо.