78 Індія в «класичну» добу

У І ст. до н. е. на Середню Азію та Бактрію від китайських кордонів накотилася хвиля кочівників-юеджами. На греко-бактрійській території юеджі заснували Кушанську державу(Афганістану, Центральної та Середньої Азії, також Північно-Західна Індія та частина долини Гангу). до III ст. до н. е. за кушанської доби поширився буддизм, ревним прихильником якого став у II ст. н. е. один із наймогутніших кушанських володарів — Канішка
Започаткував династію Гуптів брахман Чандрагупта І (320—335 рр.),
Самудрагупта (335—380 рр)- "індійським Наполеоном", держава Гуптів стала наймогутнішою в країні. Ядром держави була долина Гангу,
розквіт імперії Гуптів - Чандрагупти II Вікрамадітьї (380—415 рр.), який знищив державу шаків, завоював Гуджарат і Сураштру. Держава Гуптів, таким чином, здобула вихід до Аравійського моря, а з ним — можливість установлювати безпосередні зв’язки із цивілізованим Близьким Сходом. Це благотворно позначилось на розвитку індійської культури. В тогочасній Індії розквітли наука, література, мистецтво, тому добу IV—V ст. індологи називають "золотим віком Гуптів".
V ст. напад гунів-ефталітів ("білих гунів"), які вдерлися з Центральної та Середньої Азії в Гандхару. ( 70 р) .Зрештою, Гуптам удалося відтіснити смертельного ворога на північний захід, проте держава розпалася.
На півдні Індостану в першій половині І тис. н. е. поставали міста, з’являлися великі й, головне, стабільні держави. Найсильнішими тамтешніми державами були Андхра, що піднялася з руїн імперії Маур’їв і розквітла за династії Сатаваханів, та держава Вакатаків у Декані, яка була васалом Гуптів.