1) клинописом( цвяховим письмом). Письмо у своєму розвитку пройшло три послідовні стадії: піктограму, ідеограму та фонограму. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом на Близькому Сході, його використовували навіть єгипетські чиновники. Проте з останньої третини II тис. до н. е. клинопис почали витісняти стародавні алфавіти, причому навіть у Вавилонії. писала на глиняних, згодом на деревяних дощечках.
2) світські школи, готували землемірів, чиновників-писців. Поступово школи стали готувати спеціалістів ширшого профілю. їхні випускники вже не просто вміли читати й писати, а й опановували основами тодішніх наукових знань з лінгвістики, математики, астрономії, медицини, права. До школи записували 5—7-річних дітей, здебільшого хлопчиків, до того ж із заможних родин (навчання було платне). В одній школі навчалося 20—30 учнів, причому класів не існувало.
3) ищу освіту, В Урі, Ніппурі, Вавилоні, Шаду-пумі існували своєрідні "наукові академії" чи "університети", які готували духовну еліту: вчителів, митців та ін.
4) У Месопотамії зародилася бібліотечна справа. В Ассирії, зокрема, існували найдавніші у світі бібліотеки, одну з яких заснував в Ашшурі Тіглатпаласар І, іншу, в Ніневії, Ашшурбанапал.