20. Релігія і міфологія давніх єгиптян

теологічні центри (Геліололь, Мемфіс, Гермополь, Фіви тощо). В кожному з них сформувалася своя космологічна версія, що проголошувала творцем світу свого бога.
Релігія - переплетення фетишизму і тотемізму(номи мали своїх тотемів), політеїзму і монотеїстичних уявлень, теогонії і космогонії.
столичні культи та культи, пов’язані з іригаційним землеробством.
Культ священних тварин(корисних) в зооморфному зображенні богів. Так, сонячного бога спершу зображували у вигляді лева чи сокола, богиню Сохмет — у вигляді левиці, місячного бога Тота (його ще вважали богом мудрості й письма) — у вигляді ібіса, охоронця підземного царства Анубіса — у вигляді шакала, бога війни Віпуата — у вигляді вовка, охоронцями особи фараона вважали сокола, коршака, гадюку та бджолу, самого ж фараона зображували у вигляді сфінкса. Згодом єгиптяни перейшли на антропоморфну іконографію своїх богів.
культ води,її населяли духами, якими верховодив крокодилоголовий Собк. обожнювали річку Ніл розлив — Хапі. солярний культ.
цикл міфів і ритуалів, пов’язаних з богом підземного царства Озірісом. (Абідос)
воскресала не лише душа, а й тіло, щоб цього разу існувати довічно. У кожної людини є безтілесні душі-двійники (Ка, Ба та інші).— звичай набальзамовувати небіжчиків і споруджувати їм монументальне вічне житло — гробницю.
життя і смерть — береги однієї ріки. Померти — значить переселитися на інший берег ріки. помешкання - на правому березі Нілу, а гробниці — на лівому.