пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

32. Прикладні знання первісного суспільства

Знання про навколишній світ стали першими знаннями, які нагромаджували люди ще в часи кам’яного віку. Спостереження за природою, навички, набуті в побуті й господарстві поступово переростали у життєвий досвід первісної людини. Таким чином, пращури сучасного суспільства завдяки практичним діям здобували прикладні знання. Ці знання вали можливість первісним людям вижити. Обробляючи камені з різних пород, людина пізнавала їхні властивості. Через це вже в енеоліті первісні ремісники знали багато способів обробки різних мінералів, руд і заліза з метеоритів. В часи середнього палеоліту люди навчилися виробляти з природних матеріалів фарби.

Здавна людина почала нагромаджувати також і медичні знання. Розкопки поховань неандертальців у Ля Феррарі (Франція) та в Шанідарі (Іран) дають підстави вважати, що вже в ті часи люди лікували рани, переломи, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту роль первісних медиків виконували шамани й чаклуни. Вони знали як робити ампутацію кінцівок.

Первісна людина чудово знала поведінку диких звірів і птахів. З плином часу розвивалися знання про внутрішню будову тварин. Про це свідчать наскельні малюнки в печерах, на яких зображено тварин у так званому рентгенівському стилі. Первісні художники малювали тіло тварини з внутрішніми органами та скелетом. Знання про флору і фауну сприяли виникненню та розвитку землеробства й скотарства.

Вже в епоху палеоліту почали зароджуватися математичні знання. Первісна людина винайшла спосіб лічби, наносячи позначки (насічки, нарізки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки.

Одного разу під час розкопок у Франції, археологи віднайшли уламок бичачого ребра, на якому були видряпані позначки. Це один із прикладів того, що люди вели підрахунки, а значить у них виникли початкові математичні знання. Ще одним свідченням можливих арифметичних розрахунків у палеоліті є, приміром, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія) спис. На ньому було 20-ть насічок, згрупованих по 5 насічок. Потреба у рахуванні, швидше за все, з’явилася в людини, коли їй довелося розділяти здобич. Імовірно, саме черз це первісні люди навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії, такі як додавання та віднімання. На стінах печер знайдено різні геометричні фігури, які малювали мешканці палеоліту. Також цими фігурами прадавні люди прикрашали різні вироби. Згодом, в епохи неоліту й енеоліту, первісна людина будувала житло дотримуючись правильних геометричних пропорцій. Ще добу палеоліту первісна людина мала неймовірні знання з астрономії. Спостерігаючи за рухом небесних світил – Сонця й Місяця та роздивляючись зоряне небо, прадавні жителі змогли скласти перші найпростіші календарі. Саме таким календарем дослідники вважають браслети з геометричним орнаментом, знайдені у Мізині, що в Україні. А на пластині з Мальти (Росія) нанесено 244 ямки у центрі й по 122 по боках. Якщо додати центральної частини ліву або праву частину, дістанемо 366 – число, яке означає кількість днів у високосному році. За допомогою календарів люди визначали дати проведення ритуалів, що були пов'язані з господарством та релігійними святами.

Одним із найбільших винаходів первісної людини в часи палеоліту є «дописемність». Вже в ті часи людина використовувала піктографію на основі петрогліфів – малюнки-знаки, які передавали певну інформацію й слугували засобом спілкування. Можливо, написи на стінах печер, символи на кераміці, кам’яних і кістяних предметах є записами прадавніх переказів, які сучасній людині ніколи не вдасться прочитати. З піктограм трохи хгодом розвинулося ієрогліфічне письмо. Користування писемністю дозволяло людям зберігати набуті знання та передавати їх нащадкам. Тепер кожне наступне покоління, спираючись на знання своїх предків, доповнювало їх новими. Так, завдяки винайденню писемності, розвиток культури та господарства помітно прискорився. В епоху енеоліту людство розвинуло свої знання в галузі архітектури. Із дивовижним розмахом первісні мешканці почали будувати гробниці, храми, астрономічні обсерваторії. У третьому тисячолітті до н. е. на теренах Європи почали зводити культові споруди – кромлехи й менгіри. Перші споруди були колами з вертикально вкопаними каменями, другі – довгими рядами прямо поставлених кам’яних брил.

Окрім цього, як тільки людина почала кочувати, вона розширювала свої географічні знання. Згодом, подорожуючи на значні відстані, люди почали замалювувати побачений навколишній світ. Так виникли прототипи географічних карт.

Знання, які людство здобуло на перших щаблях свого розвитку, допомагало первісним мешканцям опиратися силам природи, спрямовуючи її на свої потреби. Розвиток знань дозволив людині підвищувати якість свого життя, прогресувати, а значить – іти в майбутнє.

 


19.01.2014; 04:00
хиты: 274
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история древнего мира
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь