Чу́кчі— нечисленний корінний народ крайнього північного сходу Азії (півострів Чукотка), розкиданий на величезній території в Російській Федерації; від Берингового моря до річки Індігірки і від Північного Льодовитого океану до річок Анадир і Анюй.
Чукчі поділялись на оленних — тундрових кочових оленярів (самоназва чаучу — «оленна людина») і приморських — осілих мисливців на морського звіра (самоназва анкалин — «береговий»). Сучасна етногенетична схема дозволяє вважати чукчів аборигенами континентальної Чукотки. Їхні предки сформувалися тут на рубежі IV - III тис. до н.е. Основу матеріальної культури цього населення склало полювання дикого оленя, в достатньо стабільних природно-кліматичних умовах, що проіснували тут до кінця XVII – початку XVIII ст.[1] Фольклор і міфологія чукчів дуже багаті і різноманітні та мають багато спільного з творчістю американських народів та інших палеоазіатів. Чукотська мова дуже багата як словами, так і формами, в ній досить чітко простежується гармонія звуків. Фонетика дуже важка для європейців. Чукчі, особливо приморські, прославилися своїми скульптурними і різьбленими зображеннями з кісток тварин, що вражають своєю відповідністю до природних, сміливістю поз і штрихів, що нагадують чудові кісткові зображення палеолітичного періоду. У селищі Уелен розташована відома на весь світ косторізна майстерня.
Чукчі відносилися до всіх своїх сусідів украй зарозуміло і жоден народ в їхньому фольклорі, за винятком росіян і їх самих, не названий власне людьми. У чукотському міфі про створення світу призначенням росіян вважається виробництво чаю, тютюну, цукру, солі і заліза, й торгівля всім цим з чукчами. Але, з незрозумілих причин, росіяни знехтували своє призначення і почали воювати.[2]
Господарська спеціалізація первісних колективів проявлялася у виробництві одягу та взуття. За етнографічними даними, ескімоси використовували глухий хутряний одяг в два шари з капюшоном. Такий одяг носили і мешканці прильодовикової зони, на що вказують зображення подібного одягу на пізньопалеолітичних статуетках з бивня мамонта, які походять з території Сибіру (Мальта та Буреть).
