Причини європ. інтеґрації: 1) потреба миру та безпеки. Країни цієї Європи повинні були ґарантувати, що більше ніколи не повториться жорстокість обох світових воєн. Спільне прийняття рішень мало стати перешкодою для появи нових конфліктів, а тісна політична та економічна співпраця мали стати успішним бар’єром перед комунізмом, який набирав усе більших обертів та перед економічною експансією США в Європі; 2) сподівання на економічний розвиток та добробут. Співпраця в межах об’єднаної Європи – економічна табільність та успіх. Спільн. ринок - оптимізувати економічну діяльність та розвиток торгівлі в межах цілого континенту; мав бути також ґарантією вільного руху осіб, капіталу, товарів та послуг; 3)утримання економічного та політичного значення на міжнародній арені. Європейці добре розуміли, що обидві світові війни значно ослабили позиції європейських країн у світі. Лише тісна співпраця у цих сферах допомогла б повернути їм владу, яку вони втратили.
І етап (1951 – 1992 рр.) Європейські співтовариства: 1) 18 квітня 1951 року було підписано Паризький договір про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄОВС), який набрав чинності в липні 1952 р. Договір був підписаний на термін 50 років. 2) 25 березня 1957 р. у Римі було підписано Договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Договір про створення Європейського співтовариства з питань атомної енергії (Євратом) – (Римські договори) 3) 1986 р. – підписання Єдиного Європейського Акту: - інституційна реформа; - формується концепція єдиного внутрішнього ринку яка базуватиметься на 4 свободах (вільний рух товарів, вільний рух осіб, вільний рух капіталу, вільний рух послуг); - продовження демократизації
ІІ етап (1992 – 2007 рр.) Створення ЄС: 1)7 лютого 1992 р. підписана Маастрихтська угода, що набула чинності1 листопада 1993 р. Згідно з Маастрихтським договором, ЄС базується на трьох стовпах: Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме: - спільний внутрішній ринок, тобто вільний рух осіб, капіталу, товарів та послуг; - Митний союз; - спільна торговельна політика. Другий стовп – це Спільна зовнішня політика та Політика безпеки (СЗППБ). Її завданням є зміцнення єдності та незалежності Європи, що повинно сприяти збереженню миру, безпеки, проґресу на цілому континенті та у світі. Третій стовп – співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ. 2) 2 жовтня 1997 р. був підписаний Амстердамський договір (набрав чинності 1 травня 1999 р.): - соціальне забезпечення; - співробітництво у захисті навколишнього середовища; - включаються Шенгенські угоди; - посилення ролі Європейського Парламенту; - розширення повноважень Суду ЄС. Виконуючи положення Амстердамського Договору у сфері СЗБП, визначено кандидатуру Високого Представника у справах СЗБП. 3) 26 лютого 2001 р., підписано Ніццький договір (набрав чинності 1 лютого2003 р.): - Європейська хартія прав людини; - людська гідність, свобода, рівність, солідарність, громадянство, правосуддя; 29 жовтня 2004 р. була підписана Угода про Конституцію ЄС. Однак вона не набула чинності, оскільки не всі країни – учасниці її ратифікували.
ІІІ етап (2007 - …) 13 грудня 2007 р. була підписана Лісабонська угода (набрала чинності 1грудня 2009 р.). Складається з двох частин: - Договір про Європейський Союз; - Договір про функціонування Європейського Союзу.
