пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

191. Партійно-політичне життя Франції у 1990-х рр. - на початку ХХІ ст.

На парлам. виборах 1986 р. ліві зазнали поразки. Міттеран був змушений призначити прем'єр-міністром лідера голлістської партії Об'єднання на підтримку республіки (ОПР) Жака Ширака. Вперше в історії П'ятої республіки президент і прем'єр-міністр опинилися в різних політичних блоках. Цей ряд пішов шляхом, прокладеним М. Тетчер, денаціоналізував окремі промислові групи і банки, послабив державне регулювання бізнесу, скоротив соціальні витрати. 1988 р. Ф. Міттеран знову здобув перемогу на президентських виборах. Але на парламентських виборах 1993 р. праві партії отримали абсолютну більшість місць. Прем'єр-міністром було призначено представника ОПР Е. Балладюра. Новий уряд відновив приватизацію, розпочату наприкінці 80-х років Ж. Шираком, і продав основну частину фінансових і промислових компаній, які перебували ще в державному секторі. Важливим компонентом внутрішньої політики Е. Балладюра стали заходи, спрямовані на обмеження імміграції. Поступово соц.-ек. ситуація в країні почала нормалізуватися, прискор. темпи промисл. вироб., зменшилася інфляція, загальмувалося зростання безробіття. Е. Балладюр став у Франції надзвичайно популярним політиком. У травні 1995 р. на президентських виборах у гострій боротьбі перемогу здобув Жак Ширак (у 2002 р. переобраний президентом на другий термін). Тяжко хворий Ф. Міттеран помер у січні 1996 р. У внутрішній політиці президент Ж. Ширак і прем'єр-міністр Ален Жюппе проголосили скорочення бюджетного дефіциту, отримання інфляції та вступ Франції до Європейського валютного союзу в 1999 р. Вони стали на шлях скорочення витрат на соціальне забезпечення та утримання державного апарату, а також підвищення деяких податків. Усі ці урядові рішення спричинили гостре незадоволення у суспільстві. Восени 1995 р. Францію охопила хвиля страйків і масових акцій протесту проти економічних реформ уряду. Відлуння страйків 1995 р. позначилося на позачергових виборах до Національних зборів у травні - червні 1997 р. - праві програли. У парламенті ліві (соціалісти, комуністи та ін.), об'єднавши зусилля, змогли утворити урядову більшість. У ситуації, що склалася, Ж. Ширак так само, як свого часу Ф. Міттеран, застосував тактику "співіснування" і призначив прем'єр-міністром соціаліста Ліонеля Жоспена. В уряді соціалісти посіли 18 із 27 міністерських посад. Комуністи після 13-річної опозиції також увійшли до складу уряду; 8 міністерських посад посіли жінки. Л. Жоспен запропонував французам "Республіканський пакт розвитку і солідарності", що передбачав закріплення рівності чоловіків і жінок, пом'якшення імміграційного законодавства, гарантії незалежності суду, забезпечення свободи інформації. У вересні 2000 р. у Франції відбувся референдум стосовно скорочення терміну повноважень президента з 7 до 5 років. 73 % його учасників висловилися за п'ятирічний термін. У квітні- травні 2002 р. відбулися президентські вибори. Сенсацією цих виборів стало те, що в першому турі на друге місце після Ж. Ширака вийшов лідер украй правої партії Національний фронт Ж.-Л. Ле Пен. У другому турі президентських виборів соціалісти закликали віддати голоси за Ж. Ширака, який отримав 82,2 % голосів, а Ле Пен - 17,8 %. Ширак удруге став президентом Франції, правда, тепер уже на 5- річний термін. Під час парламентських виборів у червні 2002 р. права коаліція "Союз за президентську більшість" здобула 355 місць із 577. Соціалісти вибороли 140 депутатських мандатів. Новий уряд очолив представник коаліційної партії "Ліберальна демократія" П'єр Раффарен. У XXI ст. Франція вступила як високорозвинена індустріальна держава, що посідає 4-те місце у списку найбагатших держав світу, повноправний суб'єкт європейського і світового співтовариства, осередок багатьох демократичних традицій. Але до президентських і парламентських виборів у 2007 р. Франція підійшла з низкою невиріш. ек. проблем, хоча планова, централізована, надмірно зарегульована, з високим ступенем соціального захисту і надмірним державним сектором економіка багато років забезпечувала французам пристойний рівень матеріального добробуту.

 

 

 


18.06.2017; 19:18
хиты: 136
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь