пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

187. Причини та наслідки розколу Німеччини після ІІ світової війни.

Після військової капітуляції (8 травня 1945 г.) колишня німецька держава припинило своє існування. Влада в країні перейшла до військової адміністрації окупували Німеччину держав. Впродовж перехідного періоду (1945-1949 рр.) відновлення німецької державності було ускладнене, по-перше, руйнівними наслідками війни, по-друге, наростанням протиріч між колишніми союзниками з питань про майбутнє державно-політичному устрої Європи, в тому числі Німеччини. Принципи післявоєнного устрою Німеччини були визначені рішеннями Кримської (січень 1945 г.) і Потсдамської конференціями (липень-серпнь 1945 г.) держав-союзників. Згідно з цими рішеннями, в Німеччині мало бути повністю зруйновано тоталітарну державу: заборонялася НСДАП і всі пов'язані з нею організації, більшість каральних установ райху (включаючи СА, СС і служби СД) були оголошені злочинними, розпускали армія, скасовувалися расові закони і акти політичного значення. У країні повинні були послідовно проводитися денацифікація, демілітаризація і демократизація. Подальше рішення «німецького питання», включаючи підготовку мирного договору, віддавалася в руки Ради міністрів закордонних справ держав-союзників. 5 червня 1945 року держави-союзники оприлюднили Декларацію про поразку Німеччини і про організацію нового порядку управління. Країна поділялася на 4 окупаційні зони, які віддавалася під адміністрацію Великобританії, США, СРСР і Франції; спільного управління підлягала столиця - Берлін. Для вирішення спільних питань утворився союзний Контрольний рада з головнокомандувачів чотирьох окупаційних армій. У кожній зоні створювалося власне управління по типу військового губернаторства. На губернаторів покладалися всі питання відновлення громадянського життя, здійснення політики денацифікації і демілітаризації, а також переслідування нацистських злочинців. Після встановлення військової адміністрації в усіх зонах була дозволена діяльність політичних партій демократичного спрямування. У східній зоні окупації (СРСР) домінуючою політичною силою стали Соціал-демократична і Комуністична партії. Під тиском радянської адміністрації вони злилися в Соціалістичну єдину партію Німеччини (квітень 1946 р.), яка поставила за мету встановлення в країні соціалістичної держави в дусі революційного марксизму і при повному соціальному перебудові країни за радянським зразком. В окупаційних зонах західних держав на чолі політичних процесів стала знову утворилася партія - Християнсько-демократичний союз (червень 1945 р.), в Баварії – Християнсько-соціальний союз (січень 1946 р.). Одночасно відродилася в західних зонах і Соціал-демократична партія Німеччини (червень 1946 р.). Розбіжності політичних курсів партій зон, очевидно вели до громадянського протистояння.

 

 


18.06.2017; 19:18
хиты: 142
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь