Другий період: листопад 1942 р. — червень 1944 р, — докорінний перелом у ході війни, перехід стратегічної ініціативи до антигітлерівської коаліції, суттєві воєнні перемоги цієї коаліції (під Ель-Аламейном, Сталінградом, Курськом, звільнення України та вихід на державний кордон СРСР, захоплення союзниками значної частини Італії, початок розвалу фашистського блоку). Третій період: червень 1944 р. — 2 вересня 1945 р. — період завершальних перемог антигітлерівської коаліції. Він починається висадкою союзників у Франції (6 червня 1944 р.) — відкриттям другого фронту і закінчується капітуляціями Німеччини (8 травня 1945 р.) та Японії (2 вересня 1945 p.). Початком докорінного перелому у ході війни стала битва під Сталінградом (18 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р.). В ході цієї битви було розгромлено 5 армій (2 німецькі, 2 румунські, 1 італійська).
З вересня 1943 р. англо-американські війська висадилися в Італії і новий італійський уряд підписав акт про капітуляцію. Проте німецькі війська встигли окупувати Північну та Центральну Італію, в результаті чого виник новий італійський фронт. Але блок фашистських держав почав розпадатись.
28 листопада — 1 грудня 1943 р. Відбулася Тегеранська конференція глав урядів СРСР, Великої Британії та США (Й. Сталін, У. Черчілль, Ф. Рузвельт), яка вперше визначила узгоджену стратегію трьох великих держав у боротьбі проти спільних ворогів. Конференція розглянула питання про відкриття другого фронту. Було прийнято рішення про висадку союзників у травні 1944 р. у Франції чисельністю до 1 млн. чол. Сталін погодився на вступ СРСР у війну проти Японії після розгрому Німеччини. В загальних рисах були узгоджені питання про польські кордони, про передачу частини Східної Пруссії СРСР. Тегеранська конференція стала важливим кроком на шляху зміцнення антигітлерівської коаліції.
У 1944 р. радянські війська продовжували успішні дії проти німецької армії, звільнивши від блокади Ленінград, визволивши Білорусію і Україну, Прибалтику.
6 червня 1944 р. англо-американські війська висадились у Північній Франції. В операції брали участь більше 6 тис. су ден і 12 тис. літаків і планерів. Це означало відкриття другого фронту в Європі. Велику роль у звільненні Франції зіграв рух Опору. Саме його сили звільнили 25 серпня 1944 р. Париж. До кінця 1944 р. Франція і Бельгія були звільнені. Але основна боротьба йшла на Східному фронті.
Продовжувався розвал фашистського блоку. У серпні 1944 р. з фашистського блоку вийшла Румунія, оголосивши війну Німеччині, у вересні — Фінляндія і Болгарія. В жовтні 1944 р. булла звільнена Югославія. Єдиним союзником Німеччини залишалась Угорщина, але після впертого опору 13 лютого 1945 р. радянські війська взяли Будапешт.
4-11 лютого 1945 р. в Ялті (Крим) відбулася друга конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії. Було прийнято рішення добиватися беззастережної капітуляції Німеччини, розділити її на 4 зони окупації (додатково зона виділялася для Франції). Передбачалось утворення Центральної контрольної комісії для координації дій союзників у Німеччині. Важливим було рішення про знищення німецьких збройних сил і озброєння, німецького генерального штабу. Німецька військова промисловість повинна бути взята під контроль і ліквідована; військові злочинці — суворо покарані; нацизм і його установи — викоренено і ліквідовано.
25 квітня — 26 червня 1945 р. у Сан-Франциско (США) проходила Установча конференція ООН. У її роботі брали участь представники 50 держав. Було прийнято Статут ООН, який вступив у дію 24 жовтня 1945 р. Загальні збори представників країн — членів ООН запровадили Генеральну Асамблею. Вона розглядає загальні проблеми співробітництва в справі підтримки миру, дає рекомендації членам ООН і Раді Безпеки. Рада Безпеки є постійно діючим політичним органом ООН, до якого входить 5 постійних членів (СРСР, США, Велика Британія, Франція і Китай) і 6 непостійних, які обираються на 2 роки. У Раді Безпеки діє принцип одностайності 5 постійних членів при прийнятті рішень. Ухвали Ради Безпеки є обов'язковими для всіх членів ООН. Окрім цих органів передбачалося створення Економічної і Соціальної ради, Міжнародного Суду, комісій.
16 квітня 1945 р. радянські війська почали Берлінську операцію. 2 травня Берлін було взято, у ніч на 9 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.
17 липня — 2 серпня 1945 р. у Потсдамі (Німеччина) проходила третя конференція глав урядів «великої трійки», але вже у зміненому складі. Брали участь Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (США) — (Ф. Рузвельт помер 12 квітня 1945 р.), У. Черчілль, а з 28 липня 1945 р. (післявиборів) К. Етлі (Велика Британія).
