Умовно весь хід революції ділиться на такі етапи:
1. Період конституційної монархії. Найголовніша рушійна сила - це найбільша аристократична буржуазія. Фельяни володіють всією політичною владою. У вересні 1791 Людовик XVI підписав вироблену Установчими зборами конституцію, Установчі збори розійшлися, і почало працювати Законодавчі збори.
2. 10 серпня 1792 р відбулося народне повстання, яке очолила Паризька комуна. Король Людовик 16 і також вся його королівська сім'я були арештовані, до влади прийшли жирондисти, які проголосили Францію Республікою. 11 серпня 1792 р у Франції була фактично ліквідована Монархія.
Для суду над «злочинцями 10 серпня» (прихильниками короля) Законодавчі збори заснували Надзвичайний трибунал. У вересні 1792 було скликано Установчі збори - Національний конвент. У конвенті ж жирондисти виявилися в меншості. У Конвенті також представлені були якобінці, які сповідували ліві погляди, на відміну від жирондистів, і були виразниками інтересів більш дрібної буржуазії. У Конвенті більшість складало так зване «болото», від позиції якого і залежала фактично доля революції.
3. Якобінський період. Від жирондистів до якобінців перейшла влада вже 31 травня-2 червня 1793, і тим самим встановлюється якобінська диктатура. Конституція Франції, яка розроблена якобінцями, в дію введено так і не була..
Конвент залишався вищим законодавчим органом. У його підпорядкуванні знаходилося уряд з 11 осіб - Комітет громадського порятунку на чолі з Робесп'єром. Був укріплений Комітет громадської безпеки Конвенту для боротьби з контрреволюцією, активізувалися революційні трибунали.
4. Термідоріанський період. 27 липня 1794 (9 термідора II року) змовники виступили на засіданні Конвенту проти Робесп'єра і зажадали його арешту. Робесп'єр був тут же заарештований, а також його молодший брат Опост і найближчі однодумці - Сен-Жюст, Кутон і Леба. На захист Робесп'єра і уряду піднялася Паризька комуна. За її розпорядженням заарештовані було звільнено і доставлено до ратуші. Комуна проголосила повстання проти Конвенту і звернулася до паризьких секціях із закликом надіслати до її розпорядження збройні сили. Конвент зі свого боку оголосив поза законом заарештованих осіб, О 2 годині ночі збройні сили Конвенту майже безперешкодно досягли ратуші і ввірвалися до нього. Разом з членами Комуни були знову арештовані Робесп'єр і його соратники. 28 липня (10 термідора) керівники якобінського уряду і Комуни, оголошені поза законом, були без суду гільйотиновані.
5. Доба Директорії. Нова Конституція Франції була прийнята вже в 1795 році. Конвент був повністю розпущений. Заснована була Директорія - тобто колективний глава держави, який складався з п'яти директорів. У листопаді 1799 року була повалена Директорія під керівництвом Наполеона Бонапарта в результаті перевороту 18 брюмера (9 листопада). Саме це і є кінець Великої французької революції.