Тридцятилітня війна 1618-1648 pp. – війна між католицько-габсбурзьким блоком (іспанські й австрійські Габсбурги, католицькі князі Німеччини, підтримані папством і Річчю Посполитою) і протестантсько-антигабсбурзькою коаліцією (німецькі протестантські князі, Франція, Швеція, Данія, підтримані Англією, Голландією і Росією). Габсбурзький блок виступав під прапором католицизму, антигабсбурзька коаліція (особливо спочатку) - протестантизму.
У Тридцятилітній війні боролися два табори: католики-Габсбурги та протестанти. У 1608 році Франція та німецькі протестантські князі уклали Євангелістську унію. У 1609 році Німеччина та Іспанія (католики) утворили військовий союз - Католицьку лігу.
Приводом до війни стало гоніння Габсбургів у Празі на протестантів та усіх прибічників незалежності.
Тридцятилітня війна мала 4 етапи:
Чеський етап війни (1618-1624): У 1619 році чеський сейм позбавив Фердинанда ІІ Габсбурга влади. Королем став Фрідріх Пфальцський. Фердинанд уклав угоду з Католицькою лігою і 8 листопада 1620 року на схилах Білої Гори розгромив протестантів. Фрідріх втік, його назвали "зимовим королем", оскільки його влада тривала одну зиму. У червні 1621 року на Староміській площі в Празі було страчено 27 активних учасників повстання.
Датський етап війни (1625-1629): У 1625 році датський король Крістіан ІV потіснив війська католиків. Імператор Фердинанд ІІ був змушений створити власну армію, яку очолив Альбрехт Валленштейн. Альбрехт Валленштейн завдав декількох поразок датчанам і військам протестантських князів. Він змусив Крістіана ІV просити миру. Данія зобов'язалася не втручатися у німецькі справи.
Шведський етап війни (1630-1635): У 1630 році шведський король Густав ІІ Адольф розпочав воєнні дії. Його армія не займалася грабунками і використовувала найновіші досягнення у військовій справі. Врешті-решт Густав ІІ Адольф захопив Баварію. Тож Фердинанд ІІ, щоб запобігти остаточній поразці католиків, знову звернувся до Валленштейна. У 1632 році під Лютценом відбулася вирішальна битва, під час якої військо католиків було розгромлено. Але у цій же битві загинув шведський король, що прискорило втрату шведами їх позицій у Німеччині. Восени 1634 року шведська армія була розбита.
Франко-шведський етап війни (1635-1648): У 1635 році Франція уклала союз зі Швецією й розпочала воєнні дії. Воєнний успіх повільно схилявся на бік Франції і Швеції. Тож на початку 40-х років ХVІІ ст. Габсбурги були змушені шукати шляхів мирного розв'язання. Врешті-решт у 1648 році було укладено Вестфальський мир (Священна Римська імперія, Франція, Швеція).
Умови Вестфальського миру 1648 р.: 1.Швеція отримала нові володіння в Німеччині, найбільшим з яких була Померанія. Під контролем Швеції опинилися гирла всіх великих судноплавних річок Північної Німеччини, які впадають у Балтійське море: Везера, Ельби й Одера. 2.До Франції відійшов майже весь Ельзас, а також частина Лотарингії. 3.Незалежність Швейцарського союзу та Республіки Об'єднаних провінцій (Нідерландів) від Священної Римської імперії німецької нації.
Наслідки Вестфальського миру 1648 р.:
1. Закріпив політичну роздробленість Німеччини.
2. Урегулював релігійні питання: зберігався принцип "чия влада, того й віра"; кальвіністи були зрівняні у правах із католиками і лютеранами.
3. Поклав край убивствам і розбою.
