Розвиток суконних Фландрії мануфактур, а потім й Англії підсилило попит на вовну і підвищило її ціну. За XVI ст. ціна на вовну в Англії збільшилася майже в три рази. Разом з тим в результаті «революції цін" реальна заробітна плата знизилася, стало вигідним використання найманої праці в сільському господарстві. Все це призвело до того, що капіталістичний вівчарство забезпечувало отримання високих прибутків (доходу). Англійські феодали почали перетворювати свої ріллі у пасовища для овець. Таким чином в Англії відбувся аграрний переворот. Лендлорди привласнювали общинні землі, луки і пасовища, зганяли селян з землі. Цей процес одержав назву обезземелення селян . У звязку з Реформацією феодали захопили і церковні землі, що а селян - спадкових орендарів цих земель зігнали. Це була експропріація селян - «вівці зїдали людей». Політика англійського уряду щодо обгородження мінялася. З початку обгородження (кінець XV в.) Протягом 150 років під впливом селянських мас воно приймало закони, що забороняють обгородження і перетворення ріллі в пасовища. Однак ці закони залишалися на папері і феодали на них не звертали уваги.У XVII ст. уряд Англії мовчазно визнавала обгородження, а після революції 1688 р. під впливом буржуазії і обуржуазнених поміщиків воно навіть заохочував його - акти про обгородження проходили через парламент. У XVIII ст. 75% земель були перетворені у пасовища. Обгородження селянство не зустрічало покірно. В 1536 р. в Ланкаширі та Йоркширі сталися потужні повстання селян. У 1549 р. повсталі в Норфолку на чолі з Робертом Кетом вимагали обгородження припинення та заборони користування общинної землею великими землевласниками. Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, а згодом механіком, винайшов 1733 р. ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці, тобто роботу двох ткачів почав виконувати один. Із прискоренням виробництва тканин виникла проблема нестачі пряжі. Процес прядіння потребував удосконалення; технологічний прорив здійснив ткач і тесля Джеймс Харгрівс. Створена ним прядка “Дженні”являла собою механізм, що забезпечував одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18—20 разів. У 1784 р. Едмунд Картрайт винайшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів. Одначе всі ці пристрої урухомлювала мускульна сила людини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці. У 1771 р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика. На фабриці Аркрайта було встановлено декілька тисяч верстатів і працювали 300 робітників. Через 20 років подібних фабрик в Англії налічувалося 150. А втім, фабрики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив'язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Уаттом. Паровик більш як на століття став основним двигуном. Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потягло за собою збільшення потреби в металі, що, своєю чергою, дало сильний поштовх розвитку металургії. Протягом XVIIІ ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом і заліза на основі кам'яного вугілля. Завдяки цьому видобування кам'яного вугілля стало однією з основних галузей господарства. Безпосереднім результатом аграрного перевороту було прискорення розвитку капіталізму на селі. Йшов процес переходу від трипільної системи землеробства на змінну, на використання добрив і досконаліших сільськогосподарських машин, передових методів у тваринництві. Виникло капіталістичне фермерство. Були ліквідовані останні рештки общинної власності, створені необхідні резерви робочої сили для розвивається, великої промисловості. Аграрний переворот сформував внутрішній ринок для промислового капіталізму. Суконне виробництво в основному розвивалося в сільської місцевості, де сировина і робоча сила були дешевші і була відсутня цехова регламентація. Для англійської суконної промисловості характерною стала розсіяна мануфактура.
