Четвертий хрестовий похід - 1202 - 1204 роках. Взяття Константинополя (13 квітня 1204) військами хрестоносців було одним з головних подій середньовічної історії і мали значні наслідки для всієї Європи. Взяттю передували 2 облоги 1203 і 1204 р. Після захоплення міста почалися масові грабежі та вбивства греко-православного населення. На початку XIII ст. стало зрозумілим, що вирішальне значення для долі Святої Землі має Єгипет, султан якого постійно загрожував володінням хрестоносців. ПапаІнокентій III почав готуватися до нового хр п, однак до Єгипту х-ці так і не дійшли. Щоб потрапити в Єгипет, х-ці звернулися до Венеції, яка мала найкращий флот, із проханням переправити їхні війська голова Венеціанської республіки погодився перевезти х-ців за велику суму — 85 тис. марок сріблом. У червні 1202 p., коли кораблі були вже готові, на острові Лідо зібралася тільки 1/3 х-ців. Керівники походу змогли зібрати лише частину необхідної суми. Тоді дож запропонував відкласти плату за умови, що х-ці допоможуть йому знищити торгового суперника — місто Задар на східному узбережжі Адріатичного моря. Незважаючи на заборону папи воювати проти х-ян, керівники походу згодилися. У листопаді 1202 р. вони захопили і пограбували Задар. Інокентій III відлучив Венецію і х-ців від церкви, але, бажаючи знищити єгипт, пообіцяв зняти відлучення, якщо похід відбудеться. Приводом до війни стало бажання сина імператора Ісаака II Ангела відібрати у дядька Олексія престол. Імпер син пообіцяв за це щедру винагороду, вкрай необхідну хрестоносцям, — 200 тис. марок сріблом.Влітку 1203 р. х-ці розпочали облогу Константинополя. Невдовзі вони захопили місто і повернули престол Ісааку II. Далі належало розрахуватися з «визволителями», але в імпер скарбниці не знайшлося такої кількості грошей. Коли їх почали силою стягувати з населення, вибухнуло повстання, у результаті якого новим імператором проголосили ворога хрестоносців Олексія Дуку. Він спробував захистити місто від «визволителів». Х-ці почали новий штурм Конст, 13 квітня взяли місто і пограбували, вбивши тисячі мешканців. Після перемоги х-ці поділили між собою землі імперії. Латиняни (так називали х-ців візантійці) заснували на руїнах імперії свої володіння, що їх на Зх називали Лт Романією, а історики згодом назвали Лат імп. Чет хрест похід був організований не проти турків-мусульман, а проти православної Візант імперії. Результатом 4 походу була узурпація влади імпер у Конст та заснування Латинської імперії. Х-цям не вдалося підпорядкувати собі всю державу. Візант імп розпалася на численні дрібні держави, такі як Нікейська імп, Трапезундська імп, Епірський деспотат та інші. Романія отримала Констант, частину Фракії, острови Самотракі, Лесбос, Хіос, Самос і Кос. Нас зберегло свої закони і звичаї, самоврядування і свободу релігії, але за структурою держава перетворилася у феодальну за зразком інших країн Зах Європи. Із самого початку свого існування Латинська імперія не могла налагодити стабільне співіснування двох ворожих народів — греків та європейців. Часткова стабілізація відбулася за імператора Генріха І (1205–1216), але вона була недовгою. Останній імператор Романії Балдуїн II де Куртене був змушений їздити до європейських монархів, випрошуючи підтримку та грошей у борг. Це все призвело до розпаду держави.
