пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

Передумови хрестових походів та їх характер. Перший хрестовий похід.

1096 – 1270рр- тривав воєнно-колонізаційний рух західноєвропейських феодалів в країни Сх Середземномор'я під знаком боротьби христ з ісламом. Орг -католицька церква, яка надавала їм характеру реліг воєн. Але в першу чергу х.п. були породжені зростанням агресивності західноєвроп феодалів, їх прагненням до захоплення багатих земель на Сх. Це прагнення стало особливо помітним з кінця ХІ ст. у зв'язку із збільшенням матеріальних потреб, що обумовлювалось загальним ек піднесенням, ростом торг. К. церква прагнула до поширення впливу на Сх. Сподівались на об’єднання шляхом походів сх та зх церков - під владою папи. Із Сх і з Візантії в Зх Європу йшли якісні товари - по рівню мат і дух культ Сх був вищим. У ІХ ст. на Бл Сх склалася обстановка, яка сприяла х.п. У 1055 р. турки-сельджуки заволоділи Багдадом, у битві при Манцикерті у 1071 р. перемогло візант військо, що захопило майже всю Малу Азію, Сирію, Палестину з Єрусалимом, де знаходились головні християнські святині. Це дещо ускладнило відвідання святих місць, гроба господня. Візантія звернулась по допомогу. Турки просунулись майже до проток і зробили своєю столицею місто Нікею, що була у 100 км від Константинополя. З півночі підступали печеніги і половці. Це і заставило Алексія І просити воєнної допомоги у папи та західноєвропейських країн. Хрест рух охопив і селян, купецтво, рицарів, які хотіли одержати лени на Сх. Великі сеньйори прагнули створити власні князівства. Дух хотіло багатих приходів. Папство сподівалося включити у свої володіння і правосл церкву. Папа Григорій УІІ хотів на цій основі об'єднати православ’я з катол. Для селян похід давав надію позбутися повинностей, розбагатіти. Великі італ міста-республіки - Венеція, Генуя, Піза прагнули зміцнити свої позиції у торгівлі із Сх і створити колонії у Середземн.

Перший хрестовий похід. У 1095 р. на церковному соборі у Клермоні (Франція) папа Урбан ІІ закликав усіх королів, сеньйорів, рицарів і простих людей взятися за зброю, щоб відвоювати гроб господній від "невірних". Він обіцяв "спасіння душ" і матеріальні блага. Цей заклик знайшов широкий відгук. Багато з тих, хто слухав промову Урбана ІІ відразу вирішили взяти участь у поході і нашили на одяг хрести (тому їх і назвали хрестоносцями).Хрестоносці були під опікою церкви: їм прощалися борги і забезпечували охорону залишеного майна.Першими зібралися у похід селяни і біднота з Фр і Зх Нім. Ними керував монах Петро Пустельник з Ам'єна разом із збіднілим рицарем Вальтером Голяком. Селяни за безцінь продавали майно, купували все потрібне для походу. Нерідко йшли усією сім'єю, з малими дітьми. По дорозі до них приєднувались різні декласовані елементи і розбійники. Х-ці, щоб прохарчуватися, нападали на жителів, влаштовували єврейські погроми. До Константинополя добралась половина - 40 тис. Половина загинула в розбійних сутичках і від хвороб. Алексій І намагався утримати селян від дальшого походу, почекати рицарів, але, щоб уникнути грабунків, що почалися, наказав переправити ополченців через протоку. У першій же сутичці на шляху до Нікеї турки майже повністю перебили ополченців. Залишки - близько тисячі чоловік разом із Петром Пустельником втекли до Босфору і були переправлені у Константинополь.

Восени 1096 р. в Конст почали прибувати добре озброєні рицарські ополчення. Одним з перших вийшов загін Готфріда Бульонського. Вони йшли по "шляху пілігримів". Потім підійшло військо півд-франц феодалів на чолі з Раймондом Тулузьким, в ньому знаходився і папський делегат. Було ще й військо півд-італ норманів Боемунда Таренського, Ворога Візантії. Імператор по шляхах проходження військ виставив охорону і з допомогою підкупу і обіцянок домігся у організаторів походу клятви і, що Візантії будуть повернуті всі захоплені турками території. Весною 1097 р. рицарі взяли Нікею і вона перейшла до Візантії. Але далі похід ускладнювався. Легка турецька кіннота завдавала ударів по флангах та із засідок. У 1098 р. хрестоносці захопили Едессу у Месопотамії. Тут було створене графство Едеське, воно дісталось Болдуїну Фландрському. Рицарі обложили Антіохію, завдяки зраді одного з начальників фортів змогли взяти. Почалась розправа з мусульманами і пограбування. Врешті решт місто дісталося Боемунду Тарентському, який став князем Антіохійським. Це остаточно посварило Візантію з хрестоносцями. Візантійські війська, скориставшись послабленням турок, зуміли повернути деякі області в Малій Азії. Зайняті влаштуванням своїх справ, х-ці, здавалося, забули про головну мету походу - святі місця. Це викликало невдоволення у масах х-ців. У 1099 р. був розпочатий похід у Палестину до Єрусалима. Після облоги і штурму місто було взяте. Х-ці безжально вбивали мус. Грабунки чергувалися з молебнами. Скоро х-ці завоювали майже все східне узбережжя Сер моря з містами Акра, Триполі, Тир. При взятті цих міст з моря допомагали венеціанці, генуезці і пізанці. Вони й укріпилися тут. Перший хрестовий похід завершився. Всі, хто залишився живий, були щедро нагороджені - одержали землі. Деяким селянам було пожалувано рицарство. Дуже виграли італійські міста - тепер їм належала левантійська торгівля. В результаті захоплення більшої частини узбережжя Сх Середземномор'я утворилося 4 держ х-ців: Ієрусалимське кор, граф Тріполі, князі Антіохійське, граф Едеське. В цих держ були заведені франц порядки. Феодальне право зафіксоване у "Ієрусалимських асизах", що були ніби конституцією Ієрусалимського королівства. Відносини між феодалами будувалися на основі ленної залежності. Першим по рангу був король Ієрусалимський. Ним обрали Готфрида Бульонського (у нього був титул "захисника гроба господня"). Від короля формально залежали володарі трьох інших держав, хоча по суті вони були цілком самостійними. Барони і рицарі несли за феодалів воєнну службу. Найбільші феодали засідали у "Високій палаті". Без їх згоди король не мав права видавати закони, оголошувати мир і війну. Місцеве населення жорстоко експлуатувалося. Оброки доходили від 1/3 до 1/2 врожаю, подекуди була й панщина. Частими були повстання проти х-ців. Їх держави були неміцними. Вони розтяглися на 1200 км у прибережній смузі. Довелось побудувати фортеці. Щоб мати постійну воєнну силу для оборони були створені духовно-рицарські ордени тамплієрів (храмовників) і госпітальєрів (іоаннитів). Пізніше виник Тевтонський орден, що об'єднував нім рицарів.

 

 

 


18.06.2017; 19:15
хиты: 134
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь