Розпад Західної Римської імперії - історичний процес в рамках падіння Західної Римської імперії, що характеризується заняттям різних її областей племенами варварів, в основному, мали німецьке походження.
На початку V століття становище Західно-римської імперії значно ускладнилося. У 401 в Італію вторглись вестготи на чолі з Аларихом, а в 404 - остготи, вандали і бургунди під проводом Радагайса, яких з великими труднощами вдалося розгромити опікуну імператора Гонорія (410-423) вандалові Стилихона.
За правління Валентиніана III (425-455) тиск варварів на Західно-римську імперію посилився. В кінці 440-х почалося завоювання Британії англами, саксами і ютами. На початку 450-х на Західно-римську імперію обрушилися гуни на чолі з Аттілою. У червні 451 римський полководець Флавій Аецій в союзі з вестготами, франками, бургундами і саксами завдав Аттілу поразку на Каталаунських полях (на схід від Парижа), проте вже в 452 гуни вторглися в Італію. Тільки смерть Аттіли в 453 і розпад його племінного союзу позбавили Захід від гуннской загрози. У березні 455 Валентиніан III був повалений сенатором Петронієм Максимом. У червні 455 вандали захопили Рим і піддали його страшному розгрому. Західно-римської імперії було завдано смертельного удару. Вандали підпорядкували собі Сицилію, Сардинію та Корсику. У 457 бургунди зайняли басейн Родана (суч. Рони), створивши самостійну Бургундське королівство. Під владою Риму до початку 460-х залишилася фактично одна Італія. Престол став іграшкою в руках варварських воєначальників, які по своїй волі проголошували і скидали імператорів. Тривалої агонії Західно-римської імперії поклав кінець скир Одоакр: в 476 він скинув останнього західно-римського імператора Ромула Августула, відіслав знаки вищої влади візантійського імператора Зенону і заснував на території Італії власне варварське королівство.
4 вересня 476 року Західна Римська імперія припинила своє існування.
