Рубіж II - I ст. до н.е. - криза Рим.республіки. Причини: загостр. соц. протиріч; розшир. і зміна форм експлуатац. раб.праці (виникн. класич.рабства); протиріччя між рабовласниками і рабами (повстання рабів Спартака 74-70 рр.до) протиріччя між олігархами, вел.власниками і дріб. власниками; протиріччя між громадянами Риму і союзниками (91-88 рр. до н.е. - Союзницькі війни привели до рівності прав громадян Риму і вільних жителів Італії); конфлікти між угрупованн. правлячих кіл; зрост. чисельності громадян Риму, який вимагав додатково земельного фонду або його перерозподілу; захоплення величез.територій, який вимагав управління і придуш. підкорених народів. Все це до кризи республік.форми правління. Наслідком політ. та економ.нестабільності в держ. з'явилися спроби встанов.порядок, поєднати старі інститути влади з новими вимогами, ліквідовувати старі закони і традиції. Фіксується прагнення нобілів і верхівки стабілізувати ситуацію шляхом встанов. сильної одноосібної влади диктатора. в 82 р до н.е. - 79 р до н.е Сулла змусив сенат призначити його диктатором на невизнач.термін. реформи Сулли: противники Сулли підлягали страти, а їх майно конфіскації; збільшено число сенаторів (поповнив прихильниками) і розширена їх компетенція; ліквідовано інститут цензорів; обмежена влада трибуна (пропозиції попередньо обговорювалися сенатом); обмежені права народних зборів (вилучено судові функції, а контроль за фінансами - повернутий сенату). Наслідком нестабільності в державі стало встановлення військово-диктаторських режимів.
Прихід до влади 1-го тріумвірату (Помпей, Красс, Цезар) - втілення консолідації всіх антисенат. сил, перелом.момент. в історії Риму I ст. перехід влади до Цезаря (в 45 р до н.е. отримав титул імператора);
Прихід до влади 2-го тріумвірату (Антоній, Лепід, Октавіан) з необмеж.повноваж., що заверш. (після розгрому Антонія) концентрац.всієї влади в руках Октавіана. Він отримав довіч. звання імператора і трибуна, а з 27 р - почесний титул Августа (відповідне звернення до богів), і майже безмеж. повноваж. в управл.державою З 27 р до н.е. починається новий період історії рим. імперії - Принципат (I ст.до н.е. - III ст.н.е.). від слова "принцепс-сенатус" - тобто 1ий сенатор. Титул вперше отрим.від сенату Окт. Август. --> наділення імператора вищою владою: обрання на найважливіші посади; створення окремого (крім магістратур) чиновницького апарату; формування власної скарбниці; передача командування збройними силами (Вже Октавіан отримав право: командування арміями і змісту власної гвардії - преторіанської когорти); отримання права оголошення війни і миру, укладення міжнародних договорів; право вищого кримінального і цивільного суду, плюс право тлумачення закону. Зміна компетенції сенату: в зв'язку з тим, що з народних зборів збереглися тільки трибунатні, постановлення сенату вже в I ст. ( "Сенатус-консульт") отримують силу законів; в зв'язку з правом принцепса скасовув. рішення сенату і формув. його склад, сенат вже у II ст. тільки ствердж. пропозиції принцепса; в зв'язку з переходом Сенату права обирати і стверджувати магістратів - більшість затвердж. з числа кандидатів, запропонованих принцепсом; обмежені права сенату про розпорядж. держ. фінансами і провінціями; втрачена компетенція військов. командування і укладення міжнар.договорів.