Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була допомога військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування грецьким полісами у Малій Азії. Періодизація. В істориографії греко-перські війни прийнято ділити на два етапи: (1ий— 492-490 до н. э., 2и1 — 480-479 до н. э.) або 3 війни (1а — 492 до н. э., 2а — 490 до н. э., 2а — 480-479 (449) до н. э.). Етапи:
- Восстание Милета и других городов Ионии против персидского владычества (500/499—494 до н. э.).
- Вторжение Дария I на Балканский полуостров, окончившееся его поражением при Марафоне (492—490 до н. э.).
- Поход Ксеркса I (480—479 до н. э.).
- Действия Делосского военного союза против персов в Эгейском море и Малой Азии (478—459 до н. э.).
- Афинская экспедиция в Египет и окончание греко-персидских войн (459—449 до н. э.).
Головними причинами війни були:
- намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;
- опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.
В 479 р. до н.е. об'єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеї. Саме Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції. Битви при Саламіні і Платеях поклали край походам персів у Європу. Грека настільки повірили у свої сили, що самі перейшли у наступ проти персів. У продовж наступних 30 років вони відвойовували у персів острови і береги Егейського моря, здійснювали рейди на Кіпр і в Єгипет. На завершальному етапі війна для греків з визвольної перетворилася у загарбницьку. Проте походи на Кіпр і в Єгипет не завжди були переможними для греків, що виснажувало їх сили і зрештою 449 р. до н.е. сторони уклали між собою мир („Каліїв мир”). За цим миром Персія утримала за собою Кіпр, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Персидському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі. Для Греції війна мала величезні наслідки: Афіни вийшли з війни могутньою морською державою, главою Делоського союзу. В Афінах остаточно утвердилася демократія. Було дано поштовх господарському розвитку Афін та всій Греції. В той же час став набирати силу конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити Афіни домінуючою силою в Елладі.
