Для грецьких полісів були важливими регулярні торговельні зв'язки, поставки яких дають продовольство, сировину. У містах зростала к-ть безземельних селян від чого зростала потреба в рабів. З’явилася потреба у колоніях. Поява «полісу» (місто-держава, колектив вільних громадян).
У 6 в.д.н.е. грецька торгівля досягла міжнародних масштабів, вироби грецьких ремісників знайшли широкий збут як на західному так і на східному ринку. У грецькі поліси надходили раби, ввозили хліб і ін. Продукти харчування, предмети розкоші і сировину. З’явилися монети, греки перейняли їх у лідійців в 7 в.д.н.е. Деякі з міст Греції перетворилися в загальні для країни релігійні центри напр. Олімпія або Дельфи.
Зростання числа рабів посилило позиції рабовласників, які були пов'язані із ремеслом, торгівлею (зображено в поемі Гесіода «Труди і дні»). Але основні ж засоби виробництва, це земля і політична влада все ж залишалися у родової знаті, могутність якої в тому числі й економічна базувалася на сімейно родовій власності на землю і на поневолених, закабалених дрібних землеробів. У с/г процвітає виноградництво, оливи. Відокремилось ремесло від землеробства. Залізо отримують сиродутним способом (+ до розширення оброблюваних територій, зростання ролі гоплітів і зменшення ролі аристократичної кінноти). Поява чорнолакових гончарних виробів, кораблебудування. Тож зростає роль дрібних землевласників, ремісників з 7 ст. до н. е. і на ці шари сусп-ва спираються тиранічні режими Коринфу, Мегар, Сікіону. Тирани забиралди владу в старих аристокр. родів, а також іх майно. Поки тирани зменшують або скасовують борги, кабальне рабство – демос їх підтримує, але при посиленні їхнього режиму (деспотії) їх було скинуто.
81
