Мінойська цив. зародилась на о. Крит, що в Егей. морі. Назву «мінойська» уведена першовідкривачем культури Евансом від міфічного царя Крита Міноса). На культуру Криту вплинули цивілізацію Близького Сходу, придунай. низини та балк. Греції. Час виникнення – межа ІІІ-ІІ тисяч. до н.е. Розквіт – 16- перша пол. 15 ст. до н.е. тоді було об’єднано владою царів Кносса і було створено централізовану державу + морська експансія в Егей. басейні.
На межі 3-2 тис. на Криті з’являються палаци. Найперший відкрит Евансом у Кноссі. Можливо, тут знаходилась головна резиденція володаря Криту – Міноса (+лабіринт з мінотавром). Цар уособлював світську та духовну владу – теократія. Найголовнішим божеством вважався бог-бик (статуетки) – чоловіче начало та «Велика богиня» - плодючість, жіноче начало. Із металів знали бронзу, мідь. Вирощували ячмінь, виноград, оливу. Палаци були схожими на лабіринти, бо всередині була не тільки резиденція царя, а різня житла, майстерні ремісників, які працювали на благо царя. Навколо резиденції були поселення селян. Стіни резиденції «Міноса» прикрашені життєрадісними мотивами, оскільки Крит не зазнавав нападу зовнішніх ворогів. Здобутки: водопровід, каналізація, жіночі та чол. фасони одягу, лінійне письмо А (піктографічне). У 15 ст. відбулося виверження вулкану Санторін це вплинуло на занепад цивілізації.
Тепер головним осередком цивілізації стала Ахейська (Мікен. цивілізація) – вони прийшли на Балкан. півострів на межі ІІІ-ІІ тисяч. до н.е. з півночі. На неї вплинула мікен. культура. Розквіт 15-13 ст. до н.е. Спродужено циклопічні оборонні стіни (з кам’яної глиби). Високе становище ванакта (царя), який жив у палаці – «палац Нестора» (відкрев Блеген) у Пілосі. У комплексі палацу був мегарон – прямокутний зал для офіц. прийомі. У плаці були теж ванні кімнати, водопровід, каналіз, архів з табличками (лінійне письмо Б). Шліман відкрив палац в Міенах, шахтові могили (маска Агамемнона). Окремі ахей. держави могли об’єднатися для вій. дій (Троян. війна). Розкопки у Трої (Пн-Зх част. малої азії) свідчать, що у 13 ст. було зруйновано поселення на цьому місці після облоги. У 13 ст. рух племен з півночі на південь (дорійці). Залишки ахей. племен стали називатись іонійцями та еолійцями.
79.
