Починаючи із 22 червня 1941 року головний удар німці завдали в напрямку Львова і Луцька +величезні втрати на початку війни
23-29 червня 1941 р.-найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно. З обох боків брало участь 2 тис. танків. Війська Південно-Західного фронту втратили в боях і на марші понад 80% бойових машин.
7 (11) липня-19 вересня 1941 р.-Київська оборонна операція радянських військ. На початку липня фронт біля Житомира і Новограда-Волинського тимчасово стабілізувався, але через прорахунки радянського командування Південно-Західний фронт потрапив в оточення. Проти нього наступали 40 німецьких дивізій групи армій “Південь”. Трагічні наслідки для Південно-Західного фронту принесла заборона верховного головнокомандувача залишити напівоточений Київ. Лише 17 вересня Ставка винесла рішення про здачу Києва. 19 вересня гітлерівці зайняли Київ.
5 серпня-16 жовтня 1941 р.-оборона Одеси радянськими військами (наступ німецьких і 18 румунських дивізій).
вересень-жовтень 1941 р.-Донбаська оборонна операція радянських військ, яка закінчилася їх відступом і захопленням ворогом м. Харкова, південно-західної частини Донбасу та його виходом до Ростова-на-Дону. 25 жовтня 1941 р.-німецькі війська захопили м. Харків.
30 жовтня 1941 р.-4 липня 1942 р.-оборона Севастополя. 16 листопада 1941 р.-під тиском противника війська 51-ї армії змушені були залишити Крим та евакуюватися на Таманський півострів. Неокупованим залишився лише невеликий клаптик кримської землі з Севастополем.
12 травня 1942 р.-контрнаступ радянських військ у районі Харкова, який закінчився поразкою.
22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловградської області, після чого вся територія України виявилась окупованою німецько- фашистськими військами.
18.12.1942 року-село Півнівка Міловського району Ворошиловградської (тепер Луганської) області-перший населений пункт, визволений від німецьких військ військами Південно-Західного фронту (командувач М. Ватутін).
29 січня-18 лютого 1943 р.-наступальна операція військ Південно-Західного фронту. Було визволено північну частину Донбасу.
2 лютого-3 березня 1943 р.-наступальна операція військ Воронезького фронту; визволення Харкова (11 лютого) та східної частини Донбасу.
19 лютого-25 березня 1943 р.-контрнаступ німецьких військ. Радянські війська були змушені залишити Харків та північно-східні райони Донбасу.
17 липня-22 вересня 1943 р.-наступальні операції радянських військ на Лівобережній Україні. Внаслідок Ізюмсько-Барвінківської, Мінської, Бєлгород-Харківської, Донбаської, Чернігівсько-Припятської, Мелітопольської наступальних операцій було визволено Лівобережну Україну і радянські війська вийшли до Дніпра.
29 вересня 1943 р. Ставка верховного головнокомандування поставила завдання визволити Київ. Спершу було вирішено завдати удару на південь від Києва-з району Великого Букрина, а допоміжний-з Лютізького плацдарму на північ від міста. Але ворожу оборону на півдні подолати не спромоглися (загинули 40 тис. радянських воїнів).
20 жовтня 1943 р. Ставка перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний та Південний фронти на 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти.
З листопада 1943 р. після артилерійської підготови та ударів авіації почався наступ радянських військ на північ од Києва. У ніч проти 6 листопада 1943 р. бої розгорнулися на північних околицях міста, а вже о 4-й годині ранку столицю було визволено.
грудень 1943-середина 1944 р.-бої за визволення Правобережної України. З обох боків узяли участь 4 млн вояків, 45,5 тис. гармат, 4, 2 тис. танків і самохідних артилерійських устав, понад 4 тис. літаків.
24 грудня 1943 р.-14 січня 1944 р.-Житомирсько-Бердичівська операція. Війська 1-го Українського фронту генерала М. Ватутіна визволили Житомирщину, більшу частину Київщини, частину Вінницької та Рівненської областей. Німці втратили 72 тис. солдатів і офіцерів.
24 січня-17 лютого 1944 р.-Корсунь-Шевченківська наступальна операція. Було оточено 10 німецьких дивізій. Противник утратив 55 тис. убитими й пораненими, понад 18 тис. потрапили в полон. Водночас із Корсунь-Шевченківською операцією силами правого крила 1-го Українського фронту було проведено Рівненсько-Луцьку операцію. Було визволено 200 населених пунктів, в полон захоплено 2 тис. солдатів і офіцерів противника.
30 січня-29 лютого 1944 р.-Нікопольсько-Криворізька наступальна операція здійснена військами 3-го та 4-го Українських фронтів. Було розгромлено 12 дивізій противника, в тому числі 3 танкові. Ліквідація Нікопольського плацдарму позбавила німецьке командування останньої надії на утримання Криму.
22 березня-16 квітня 1944 р.-наступальні операції на півдні України, які привели до визволення Херсона (13 березня), Миколаєва (28 березня), Одеси (10 квітня).
4 березня-8 квітня 1944 р.-Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція; 20 березня визволено Вінницю, 25 березня-Проскурів, 26 березня-Кам’янець-Подільський, 29 березня-Чернівці. Війська 2-го Українського фронту форсували спершу Південний Буг, а потім Дністер і вийшли на кордон із Румунією (26 березня 1944 р.) 1-й Український фронт 8 квітня вийшов на кордон із Чехо-Словаччиною.
8 квітня-12 травня 1944 р.-Кримська наступальна операція силами 4-го Українського фронту і Окремої Приморської армії. 12 квітня 1944 р. Крим було повністю визволено від гітлерівців. Нацисти втратили 100 тис. солдатів і офіцерів.
13 липня-29 серпня 1944 р.-Львівсько-Сандомирська наступальна операція. Червона армія зайняла західні області України (27 липня 1944 р. було визволено м. Львів) і вступила на територію Польщі.
20-29 серпня 1944 р.-Яссько-Кишинівська наступальна операція 2-го і 3-го Українських фронтів. Було визволено Ізмаїльську область України та Молдавію.
8 вересня-28 жовтня 1944 р.-Східно-карпатська наступальна операція. Останній населений пункт УРСР с. Лавочне Дрогобицької області визволили від гітлерівців
8 жовтня 1944 р. Офіційним днем завершення вигнання військ Німеччини та її союзників вважається 14 жовтня 1944 р., коли відбулося урочисте засідання в Києві. Війська 4-го Українського фронту визволили Закарпатську Україну від гітлерівців
28 жовтня 1944 р.
