На поч. XX ст. з протестами проти переслідувань укр. мови і к-ри виступили вчені Київського та Харківського університетів, інтелігенція Полтави, Чернігова, Одеси... →виникненню перших політ. партій. Більшу частину населення України складали найбідніші верстви. Тому їх партії були дрібнобуржуазними і соціалістичними, антиурядовими. Крім того, у Російській імперії так ніколи й не була прийнята конституція→всі укр. партії в межах Підрос.Укр. були на нелегальному становищі або діяли в еміграції. революційно-демократичного партійний рух: дві частини — соціал-демократичну (есдеки) та есерівську (есери). Есдеки і есери й продовжували в майбутньому змагатися між собою за вплив на пролетаріат міст і сіл України.
У січні 1900 р. у Харкові члени студентських громадівських гуртків Д. Антонович, О. Русів, М. Перш та ін. заснували Революційну українську партію (РУП). Брошура адвоката М. Махновського «Самостійна Україна» була її першим програм. документом. У газеті РУП «Праця», яка виходила в 1904-1905 pp. у Львові, пояснювалась причина виникнення партії:— брак літератури, присвяченої інтересам сіл. пролетаріату, і, крім того, брак якої-не-будь соціалістичної літератури на українській мові — і викликали до життя РУП, котра поставила своєю метою агітацію і пропаганду серед сільського пролетаріату на Україні.
Група радикалів на чолі з М. Міхновським у 1902 р. відкололась від РУП і заснувала Українську національну партію (УНП), яка виступала за побудову самостійної демократичної держави.
У 1904 р. розділилися думки щодо завдань партії і в національно-соціалістичних групах, що зосталися в РУП. Лівіша течія, що близько стояла до меншовиків, вийшла з РУП і утворила окрему Українську соціал-демократичну спілку. У ній найбільш відомими були Карась, Антонович, Басок, Кавун, Кириченко.
Решта членів РУП під проводом М. Порша, Л. Юр-кевича, І. Мазепи, В. Винниченка в 1905 р. перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП).
Восени 1904 р. колишні громадівці створили Українську Демократичну Партію (УДП). На відміну від українських партій у Галичині, наддніпрянські партії стояли не на самостійницьких, а на федеративних позиціях.
У жовтні 1905 р. в Києві була створена Партія народної свободи (конституційно-демократична — кадети). Це була партія ліберальної інтелігенції, яка прагнула відчутних перетворень країни парламентським шляхом на основі загальнолюдських цінностей і акумулювала у своїх лавах еліту вітчизняних інтелектуалів початку XX ст. Політичним ідеалом кадетів була парламентсько-конституційна монархія англійського зразка, де панує принцип: «Король царствує, але не править». Кількісно кадети складалися з 2000чол.
Проте переважаючим впливом у Подніпров'ї користувалися російські партії. Серед них найбільшим — РСДРП (Російська соціал-демократияна робітнича партія), яка в 1903 р. розкололась на більшовицьку і меншовицьку фракції.