пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

45. Австрославізм і українське національне відродження.

А.— інтелектуальна й громадсько-політична течія в Австрійській імперії висунута в сер.XIX ст. у відповідь на плани розбудови німецької державності за рахунок слов'янських етнічних теренів. Мета: здобуття рівноправності й автономії слов'янських народів та об'єднання їх на федеративних засадах під егідою і в рамках монархії Габсбургів. (найб. розмах-чеська програма перебудови Австр.Імп. в федеративну державу під  владою династії Габсбургів). Ідеологія витупала проти сепаратизму, панславізму та москвофільства. Ідеї здобули визнання на Слов'янському з'їзді 1848 р. у Празі. ГРР вислала на Конгрес своє представницт­во.       Ця концепція  знайшла підтримку в колах зх. українців та в діяльності їх першої політ. організації — Головної руської ради, яка 1848 р. запропонувала поділити Галичину на дві автономні частини — східну укр. і західну пол. Імператорський уряд ігнорував вимоги австрославістів , але настанови австрославізму лишалися в програмах різних національних організацій і політичних партій імперії до Першої СВ. Українці 2 травня 1848 р. заснували у Львові представництво ГРР під проводом єпископа Григорія Яхимовича, яка складалася з ЗО членів. Його заступниками були обрані ка­нонік Михайло Куземський (пізніше єпископ Холмський) і пись­менник Іван Борисикевич. На перші збори Головної Руської Ради прий­шло близько 300 українців, а також кілька поляків, які переко­нували українців, що їм не треба окремої репрезентації, вистачить одна польська для всіх мешканців Галичини. Коли ж українці на це не погодилися, поляки залишили збори. Мета: створ. із заселених українцями земель в Австрії самоуправної області (за новою Конст. 1848 р. - принцип рівноправності національностей). В той час уже існувала цісарська постанова з 27 лютого 1847 р. про по­діл королівства Галичини й Лодомерії на дві губерніальні обл. з головними м. Львовом в укр. Східній Галичині та пол. Обл., з Краковом на заході. Але постанова не була здійснена. ГРР 9 червня у зверненні до цісаря Фердинанда висловила домаган­ня, щоб ті простори, де мешкають русини, творили для себе провінцію з осідком політичної крайової управи у Львові. Маніфест до народу, в якому ГРР сповіщала про своє заснування, підкреслила єдність українців під Австрією з українцями під російською займанщиною. «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки Дністра і Дніпра, аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов'янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів... Призначенням такого великого народу не може бути те, щоб займати в Європі побічне станови­ще, щоб підпорядковуватися іншому – мають бути  народом самостійним і непідлеглим нікому іншому». Друкований орган – «Зоря Галицька»(Вперше укр.мовою). У 1849 p., коли "Зорю " перебрали москвофіли й завели в ній "язичіє", число передплатників різ­ко зменшилося, бо люди її не розуміли й у 1857 р. вона перестала виходити, через відсутність передплатників. Згідно з Конст., огол. вибори до державного сойму, який мав складатися з 383 членів- для Галичини 96 місць. Голосування було загальне для всіх чоловіків, і ГРР провела 39 послів від укр. Австр. парламент зібрався 10 липня 1848 р. Посли українці внесли петицію з 15 000 підписів з домаганням поділити Галичину на польську й українську (поляки стали ширити пропаганду, що українці хочуть прилу­чити Східну Галичину до Росії). При ГРР були створені відділи для справ шкільних, сільських, фі­нанс. Одночасно по окружних містах Ради скликали многолюдні віча, де вияснялися цілі й завдання Ради. Величезне укр.. віче у Львові 15 травня 1849 р., у першу річницю знесення панщини.

 

 


18.06.2017; 19:01
хиты: 179
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь