В Київському університеті святого Володимира в січні 1846 року, було створено з ініціативи молодого викладача історії Миколи Костомарова (1817-1885) нелегальне українське таємне товариство К-М Братство. Члени: історик М. Костомарова, письменник
Пантелеймон Куліш, професор Микола
Гулак, етнограф Опанас Маркович та студенти
Василь Білозерський, Олександер Навроцький, Іван Посяда та Юрій Андрузький(написав проект Конституції федерації). Про положення Укр. Василь Білозерський© Прилучена до Росії на основі власних прав, вона терпить безліч кривд,її права позабуто й тепер вона, не як сестра спорідненого народу, але як рабиня.
Мета: перебудувати
суспільство на засадах християнського вчення про справедливість, свободу, рівність і братерство–«Пани повинні звільнити своїх невільних і зробитися їх братами, а багаті повинні наділити нижчих, щоб і вони розбагатіли»; ідею рівності слов'янських народів, рівних у вищому органі правління — сеймі, скасування станів і, щоб приймали чиновників не по роду, а по розуму й освіті народним вибором.
Програма: "Книга биття українського народу" і "Статут Товариства св. Кирила й Мефодія" рос. мовою написані Костомаровим (скоріш за все). 1 пункт статуту: «слов'янські народи повинні в будуччині прилучитися до Росії і скласти з нею одну федерацію». 2 пункт: кожне
плем'я при об’єднанні повинно мати свою самостійність, а за такі племена признавалося южнорусів, сєвєрорусів із білорусами, поляків, чехів зі словаками, лужичан, іліро-сербів з хорватами й болгар – мали мати свої окремі "штати" зі своїми власними урядами і президентами на чолі. Кожний народ мав сам порядкувати всіма своїми справами самостійно і незалежно від інших, щоб мав свою мову, свою літературу і свій окремий громадсько-політичний лад. Штати повинні разом творити слов'янську федерацію, зі столицею у Києві, і нею повинна була правити спільна «Слов'янська Рада», складена із послів усіх слов'янських народів-
республік, яка вирішувала б спільні справи цілої федерації. У Києві мав перебувати також і правитель Федерації, вибираний на чотири роки так само, як президенти кремих республік. Київ, як столиця федерації, не має належати до жодної республіки, але творити окрему адміністративну одиницю( як у США Вашингтон). «Книга буття українського народу» (↑впливи "Історії Русів" та Адама Міцкевича).Україна весь час боролася за волю, і хоч впала жертвою нікчемного російського підступу, то вона встане з неволі й визволить з неї всю Слов'янщину- ідея месіанства України.
+ прокламації «До братів великоросів і поляків» - закликають росіян і поляків, щоб "ради загального спасіння забути обопільну ворожнечу і ненависть, і збудувати слов'янську спілку на основі рівності, братерства й любові до людства; «братів українців по обох боках Дніпра» - переказ важливих пунктів статуту. За деякими твердженнями, у квітні 1846 р. до Кирило-Мефодіївського Братства мав би вступити й Тарас Шевченко. У 1847 р. Кирило-Мефодіївське Братство налічувало вже близько сотні членів→ Олексій Петров, який доніс поліції про його існування. Цар Микола І заявив, що "тій відкритій роботі пропаганди з Парижа треба поставити рішучий край". У короткому часі поліція заарештувала всіх членів Братства, а його провідників: Миколу Костомарова, Миколу Гулака, Тараса Шевченка, Василя Білозерського, Миколу Савича й Пантелеймона Куліша заарештували. Вирок проголошено 30 травня (11 червня н. ст.) 1847 р. і цар Микола І сам затвердив його. → Заборонено не тільки українські книжки, але й до статті писані російською на теми України; заборонено вживати назву Україна, Малорусь, Гетьманщина. НОВИЙ ВИТОК РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ. + метод дії – просвітою широких мас.