пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

33. Українська культура в добу Гетьманщини.

(!!!Увага Примітка автора!!! Питання трішки дохріна складне і велике, значною мірою нуднувате, його мало хто любить, і тим більше вчить (і їх блять чудово можна зрозуміти.Тому буде дві сторінки із більшою чисельністю інфи, оскільки питання про культуру на екзамені – це завжди планетарна трагедія для студента і всього людства..)  Період Гетьманщини - 1649—1764.                                                                                               Становище церкви: 1654 р. Митрополит Української православної церкви Сильвестр Косів разом з київським духовенством відмовився складати присягу, до якої приводили українців московські посли у Переяславі 1654 p. Це було перешкодою на шляху наступу царизму на автономію України. 1685 р. Київський православний собор під тиском царських чиновників обрав митрополитом прибічника Московії Гедеона Святополка. Москов. патріарх висвятив Гедеона в митрополити, українська церква формально підпорядковувалася константиноп. патріархам. Москва вирішила дати хабаря золотом Турецькому візиру, який звелів константинопольським патріархам передати Київську митрополію Москві. 1686 р. Київську митрополію було передано Москві. Відтоді втрачено самостійність укр. церкви що починає служити великодержавним інтересам. У1745 р. було відновлено Київську митрополію (за сприяння Олексія Розумовського).                                                                                    Культура України наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. Особл. розвитку культури: 1. розвиток в умовах боротьби народу за волю і державність; 2. Наявність в укр. власної держави - Гетьманщини; 3. Культурна політ. укр. гетьманів, які підтримували Укр. православну церкву, освіту, книгодрук., архітектуру, мистецтво; 4. Зростання націон. самосвідомості укр. народу; 5. Взаємозбаг. культур укр. народу та тих народів, у складі яких перебували укр. землі; 6. Значний вплив на розвиток культури укр. земель Гетьманщини загальноєвропейських процесів: реформації, просвітництва та зростання реалістичних тенденцій;                                                          Що заважало розвиткові культури:1. Політ. нестабільність; 2. Постійне втручання іноз. держав у внутрішні справи Гетьманщини; 3. Жорстока міжусобна боротьба (і як наслідок виснаження сил); 4. Розподіл основ. укр. земель між Росією і Польщею, гальмув. ними культурного процесу на підконтр. територ.; 5. Підпор. Укр.православної церкви Московському патріархату (із 1686 p.); 6. Русифікація, ополячення, покатоличення широких верств населення; 7. Національний гніт, гоніння укр. мови, витіснення її з ужитку в галузі церковного життя й освіти, переслід. укр. звичаїв, традицій тощо; 8. Масовий відплив укр. високоосвіченої інтелектуальної еліти в Росію та її обрусіння (схожий процес торкнувся й старшинської еліти);                           Освіта і друкарство: До сер. XVIII ст. у всіх містах і майже в усіх селах Лівобережжя були початкові школи, в яких навчалися діти міщан, козаків та духовенства. Освітній процес організовували самі сільські громади що запрошували вчителів, надавали їм приміщ. під школи та утримували їх. Вчителями були переважно дяки, мандрівні дяки і студенти Києво-Могил. академії, які працювали домашніми вчителями. Середня освіта — Чернігівська, Харківська, Переяславська колегії. Готували служителів правосл. церкви, чиновників державних установ, учителів поч.. шкіл. У Переяславському колегіумі у 1751 р. викладав поетику Г. Сковорода. У колегіумах вивчали старослов’янську, польську, німецьку, французьку мови, риторику, філософію, богослов'я, математику, медицину, астрономію, музику, історію, географію. Вища освіта: Львівська, ієзуїтьска колегія (нині університет), засн. у 1661 p. ; Києво-Могил. колегія, у 1701 р. одержала звання академії, до відкриття Москов. універ. була єдиним вищим навчальним закладом Сх. Європи.У Слов’яно-греко-латинській академії у Москві з 1701 р. по 1762 р. працювало 95 викладачів з Київської академії. Коли за наказом царя в Петербурзі було засновано Медико-хірургічну академію і для неї не вистачало студентів, то їх набрали з Києво-Могилянської академії. З відкриттям Петербурзької академії наук (1725 р.) та Московського університету (1755 р.) туди поїхало чимало викладачів і студентів з України.                                                                                                                   Найбільші друкарні діяли у Києві, Чернігові, Львові. Але як і раніше, книги коштували дуже дорого. В Україні друкували шкільні підручники, церковні книги, наукові праці тощо. Друкарня Києво-Печер. монастиря посідала 1 місце за кількістю видань в Україні (• релігійні (служебники, євангелія, патерики);• історичні твори;• полемічні і художні тощо.) Найбільшою популярністю користувалися: Києво-Печерський патерик (1661 p.), Синопсис (1674 p.);                                                           Репресії російської влади проти укр. культури: • 1720 р. Царський уряд заборонив книгодрукування українською мовою; • 1721 р. Синод дозвол.. друкувати лише церковні книги і тільки рос. мовою; • 1724 р. Царські власті закрили Чернігівську друкарню;                                                                                                                           Поезія: віршована сатирична література (кінець 17- поч.18 ст.) (наприклад Іван Некрашевич), історичні вірші, героїчні пісні (на тему визвол. війни та козацтва), лірична поезія (твори С. Климковського, І. Бачинського, Д. Леповицького та інших)        Богословські твори: Були поширені твори реліг.-морал. характеру. (Наприклад творчість А. Радивільського —рел. проповідника, який написав дві збірки недільних проповідей: "Огородник Марії Богородиці" (1676 р.) та "Вінець Хрестовий" (1688 p.)). Широкого поширення набули проповіді, житія святих. З’явилися розповіді про подорожі до святих місць Близького Сходу.Історична проза: Найвидатнішими  були: "Хроніка з літописців стародавніх" Ф. Афоновича і "Синопсис" невідомого автора, який став першим систематизованим підручником української історії, і був надрукований у 1674 р. та введений до шкільних програм як самостійний предмет наприкінці XVII ст.. "Історія Русів" невідомого автора (історія укр.державності від Київської Русі до Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.);"Хроніка з літописів стародавніх" Феодосія Сафоновича, (опубл. у 1672 р. Описано події, які відбувалися в Україні з кінця 13 до кінця 16ст.). Літописи: • Літопис Самовидця (описано події 1648—1702 pp.). • Літописи Григорія Граб'янки про визвольну боротьбу українського народу; • Літопис Самійла Величка (охоплює події в Україні з другої половини XV ст. до початку XVIII ст.). • Межигірський літопис ( із XIV ст. до 1700 р.).Широко була розвинена книжкова графіка (Олександр та Леонтій Тарасевич, І. Щирський, І. Мігура, С. Савицький, М. Семенов, Н. Зубрицький, А. Козачковський);   Живопис: Розповсюджений портретний жанр, для якого характерний реалізм. В українському портреті цього періоду характерним було зображення засновників храмів. та знаті. Широко побутували світські портрети. Українські майстри розписували палаци, церкви; Архітектура:У другій половині XVII ст. переважало бароко: • Преображенський собор у м. Ізюмі (1684 p.); • Троїцький собор у Чернігові (1695 p.); • Георгіївський собор Видубецького монастиря в Києві (1701 p.);

 

 


18.06.2017; 19:01
хиты: 192
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь