На укр. землі почали масово скеровуватися російські службовці, священики, вчителі, тощо. Почався наступ на культуру та мову. За розпорядженням Синоду 1720 р. церковні книги заборонялося друкувати українською мовою. Здобуття освіти було взято під контроль державної цензури. 1721 р. – У Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях було заборонено друкування книг крім церковних, але і ті повинні були друкуватися російською, і за російськими нормами. Після Полтави, царський уряд розпочав репресії проти нелояльної старшини. Щодо економіки укр. земель, то вони дедалі частіше зазнавали обмежень чи утисків з боку Москви з метою їх більшого економічного підпорядкування Росії починаючи із початку століття: 1701 р. – практично заборонена торгівля прядивом напряму (відтепер це робилося тільки через порт Архангельськ), 1714 р – аналогічні заборони на шкури, віск, олію, сало, інші продукти тваринництва і рослинництва. Обов’язковим стала продаж продукції російським купцям та промисловцям продукції (часто за низькими цінами) що не давало «стати на ноги» національній економ. еліті. Обмежено ввіз до укр. земель іноземних товарів. Вільна торгівля на укр. землях фактично була винищена декретами із центру.
Вже при гетьманстві І. Скоропадського (1708-1722), до гетьмана було приставлено спостерігача, котрий контролював та споглядав за його діями. При гетьманові завжди були лояльні царю люди, та 2 полки регулярної рос. армії. Нова столиця – Глухів (спеціально по ближче до кордонів Гетьманщини). Як і раніше козаків застосовували як безкоштовну робочу силу на тяжких і небезпечних роботах.29.04.1722 р. – при гетьмманові, у Глухові за наказом Петра І утв. Малоросійську Колегію (6 рос. офіцерів і прокурор, котрі ділили владу із гетьманом) на чолі із Степаном Вел’яміном. Вона почала контролювати: діловодство, фінанси, юридичні скарги та процеси, діяльність Генеральної військової канцелярії (відтепер вона була більше дорадчим органом), без схвалення колегії з 1723 р. жоден гетьманський указ не мав чинності, контролювала і споглядала відносини старшини із козацтвом .відала розподілом укр. земель та податками. Малоросійська Колегія поступово почала перебирати адміністративні функції на себе. У 1727 р. скасована наказом Петра ІІ. Павло Полуботок (гетьман 1722-1724). Робив все щоб обмежити вплив колегії, створюючи нові форми гетьманської адміністрації, намагався вивести судову систему із під її контролю. Прохання та наполягання відновити урк. Права в повному обсязі призвели до логічних наслідків – в листопад 1724 р. його заарештували і він помер у в’язниці. 1724-1727 – безгетьманський період. 1727-1734 р. – гетьманство Данила Апостола. 1728р. – рос. уряд видає «Рішительні Пункти» (гетьман не мав права вести диплом. зносини, старшину призначав цар, повний контроль фінансів із центру, тощо). 1734-1750 р. – діяльність гетьманського уряду на чолі із Олексієм Шаховським (після смерті Апостола нового гетьмана обрати не дозволили). 1750-1764 р.- гетьманство Кирила Розумовського. Після смерті імператриці і сходженні на престол Катерини ІІ, відбувається лікв. гетьманства – 10.11.1764 р. –маніфест про лікв. гетьманства. Створено 2 Малорос.колегію (очолив П. Румянцев) 1765р. – ліквід. полково-сотенний устрій Слобожанщини. 1775р. –руйнування Запорізької Січі.
