21. Церковні братства в Україн

і Церковні б. існували в Україні з давнини, але розгорнули вони свою діяльність головним чином з XVI ст. Засновувалося при церквах: Львівське - Успенське, Луцьке - Чеснохресне, Київське - Богоявленське і т.д. Найстаршим було Львівське (приблизно 1439 р.). Припускають, що б. виникли за часів середньовіччя для того, щоб утримувати церкви. Ймовірно, зазнавши впливу гільдій, перейняли організаційну модель. Б. завоювали повагу й популярність, опікуючись вдовами й сиротами своїх померлих членів, підтримуючи шпиталі й надаючи своїм членам безпроцентні позички. У XVI ст. найважливішим і найвпливовішим було братство при Успенському соборі у Львові (широкі повноваження надали Константинопольський та Антіохійський патріархи). Таож були у Галичі, Рогатині, Стриї, Комарні, Ярославі, Холмі, Луцьку та Києві.       З’являлись в містах, де українці становили згуртовану меншість. З точки зору соц. складу б. об'єднували простих торгівців та ремісників. У міру зростання впливу до б. приєднувалися заможні купці. Так, більшість членів Луцького б. становила шляхта, а Київського - духовенство. Заслуговує на увагу те, що в глибоко стратифікованому суспільстві Р.П., б. приймали до себе православних з усіх соціальних верств. Кількісно були невеликими. Львівське не перевищувало 30 членів. У Луцьку не більше 15.           Однією з найважливіших турбот була шкільна справа. Особливу славу здобули школи Львівського та Київського б. Були всестанові. Викладачі здебільшого походили з місцевого населення. Про суворі правила, якими у своїй діяльності керувалися ця та інші братські школи України, свідчить статут, т. з. «Порядок шкільний»: вчитель мав бути «набожним, мудрим, скромним, стриманим, а не пиякою, гулякою, хабарником», правила заохочували їх «добре навчати і карати неслухняних не як тиран, а для науки». На початку XVII ст. братські школи існували по всій Україні.                Іншою важливою цариною діяльності було книгодрукарство. Коли до Львова приїхав Іван Федоров, братство допомогло йому заснувати друкарню. У 1574 р. з'являється «Апостол». Це ознаменувало початок книгодрукарства на Україні. Пізніше Львівське б. купило його друкарню, перетворивши на центр православного книгодрукарства.                  Крім знань, вони несли почуття власної гідності й непримиренності. Замість того щоб переходити у польський католицизм, вони із стали боронити релігійні традиції, що відрізняли їх від поляків. Прикладом є успішний опір Львівського б. спробам католиків нав'язати григоріанський календар.       Вічною проблемою була нестача грошей. Незважаючи на поширення, б. не мали якогось координуючого органу, їхні зв'язки були спорадичними. Діяльність характеризується непослідовністю, оскільки навіть провідне Львівське б. залежало від кількох окремих людей. Серйозною була суперечка про те, чи мають право б. втручатися у справи церкви. Між ними та єпископами спалахували конфлікти за контроль над маєтностями якогось багатого монастиря (наприклад між єпископом львівським Балабаном та місцевим б.), або мали місце суперечки між єпископом та міщанами навколо того, як тлумачити Біблію. У результаті замість сприяння відновленню православної церкви братства нерідко спричиняли ще більшої анархії в ній.